Витрати з заправки картриджу і заміни материнської плати: як правильно врахувати в обліку

Картридж може відповідати визначенню малоцінного швидкозношуваного предмету (далі – МШП), якщо строк його експлуатації менше року,  вартість – не дотягує до вартісного критерію в 6000 грн (в період до 31.08.2015 р. включно – 2500 грн). Або ж його можна кваліфікувати як малоцінний необоротний матеріальний актив (вартість придбання – до 6000 грн (в період до 31.08.2015 р. включно – 2500 грн), але строк експлуатації – більше року.

Материнська плата, скоріш за все, обліковується як складова частина принтеру, у якому вона встановлена. В свою чергу, принтер, скоріш за все, обліковується підприємством як об’єкт ОЗ. А тому вартість старої материнської плати потрапила до первісної вартості такого принтеру і не потребує обліку як окремий об’єкт ОЗ. 

Розглянемо окремо нюанси обліку витрат, зазначених у запитанні. В бухобліку МШП обліковуються у складі запасів на рах. 22 "Малоцінні й швидкозношувані предмети". Їх оприбуткування здійснюється за первісною вартістю (Дт 22 Кт 631, 685, а списання відображається кореспонденцією проведень Дт 23, 91, 92, 93, 94 Кт 22). Як правило, списання здійснюється одразу після введення в експлуатацію: всі витрати, які сформували первинну вартість МШП (наприклад, сума сплачена постачальникам, вартість доставки тощо) мають бути списані на витрати того звітного періоду, коли МШП фактично стали використовуватися (списані із балансу).

По аналогії із МШП, облік МНМА в 2015 р. повністю орієнтований на норми П(С)БО. У бухгалтерському обліку МНМА обліковуються на субрахунку 112 "Малоцінні необоротні матеріальні активи". Амортизація МНМА може нараховуватися в першому місяці використання об'єкта в розмірі 50%, а інші 50% – у місяці їх вилучення з активів (списання з балансу) або ж у першому місяці використання об'єкта на 100% його вартості (п. 27 П(С)БО 7). 

Відносно ОЗ слід пригадати норми п. 7 П(С)БО 7: придбані (створені) ОЗ зараховуються на баланс підприємства за первісною вартістю.  При зарахуванні на баланс у розпорядчому акті встановлюється строк корисного використання об’єкта. Амортизація основних засобів нараховується із застосуванням прямолінійного, методом зменшення залишкової вартості, методом прискореного зменшення залишкової вартості, кумулятивного та виробничого аж до досягнення ліквідаційної вартості (як правило, підприємства встановлюють нульову ліквідаційну вартість). Наразі жодного перегляду облікових оцінок у бухобліку робити не треба: на відміну від податкового обліку, у бухгалтерському обліку немає обов'язкового вартісного критерію для класифікації активів як основних засобів, тож зміна в податковому законодавстві не призводить до жодних необхідних змін у бухобліку. Загалом вартісну межу для основних засобів із метою бухгалтерського обліку підприємство встановлює в наказі про облікову політику. Цю вартісну межу протягом року можна змінити.

Наслідки зміни вартісного критерію відображатимуться у фінзвітності в періоді, в якому відбулися такі зміни, та в наступних періодах без коригування сальдо нерозподіленого прибутку на початок року (п. 8 П(С)БО 6). У разі якщо підприємство не внесе змін до наказу про облікову політику, при придбанні після 1 вересня 2015 р. активів вартістю від 2500 грн до 6000 грн різниця у податковій та бухгалтерській амортизації формуватиме податкові різниці (див. п. 138.1 та 138.2 ПКУ). Тому підприємствам, що обчислюють податкові різниці і коригують фінрезультат, ми все-таки рекомендуємо внести зміни до наказу про облікову політику, піднявши і в бухобліку вартісну межу для ідентифікації ОЗ до 6000 грн.

Враховуючи той факт, що заправка картриджу, по своїй суті, є операцією із відновлення його роботи, то такі понесені витрати можна кваліфікувати витратами поточного періоду (в періоді, коли вони були фактично здійснені). І відобразяться такі витрати за дебетом того субрахунку, на який раніше списувалися витрати з придбання самого картриджу: Дт 23, 92, 93, 94 Кт 377, 685, на підставі, наприклад, акту виконаних робіт з такої заправки та накладної на матеріальну складову (фарбу тощо). 

Облік витрат на заміну материнської плати залежить від облікової політики підприємства і класифікації проведеної операції керівництвом підприємства. 

Згідно із п. 28 Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку основних засобів (Наказ Мінфіну від 30.09.2003 р. №561) приймання закінчених робіт з ремонту і поліпшення ОЗ (модернізація, добудова, реконструкція тощо) оформлюється актом приймання-здачі відремонтованих, реконструйованих та модернізованих об’єктів. Форма такого акту (ОЗ-2) затверджена Наказом Мінстату від 29.12.1995 р. №352.  Якщо заміну плати буде проводити стороння організація, то така операція оформлюється актом приймання-передачі виконаних робіт. Далі так: заміна материнської плати може вважатися ремонтом принтеру (в т.ч., капітальним ремонтом) або ж його поліпшенням. Чим саме – вирішувати керівнику підприємства (п. 29 Методичних рекомендацій). 

Якщо керівник підприємства вирішить, що відбувся ремонт принтеру, то витрати на заміну материнської плати потраплять до витрат того періоду, в якому він був здійснений (п. 32 Методичних рекомендацій). Тобто, на підставі акту треба буде зробити проведення: Дт 23, 91,92,93,94 Кт 20,65,66,68  (див. проведення №27 в Додатку до Методичних рекомендацій). Якщо керівник підприємства вирішить, що відбулося поліпшення принтеру, то витрати на заміну материнської плати визнаються капітальними інвестиціями та збільшать первісну вартість принтеру (п. 31 Методичних рекомендацій). Тобто, на підставі акту треба буде зробити проведення: Дт 15 Кт 20,65,66,68,63, а також Дт 10 Кт 15  (див. проведення №13, 25 в Додатку до Методичних рекомендацій). 

Оскільки коригувань фінансового результату на суми ремонтів та поліпшень активів в податковому обліку платників податку на прибуток ПКУ не передбачає, то витрати на такі ремонти/поліпшення зменшать об’єкт оподаткування шляхом їх врахування в бухгалтерському обліку (або одразу, як це відбувається із заправкою картриджу, або поступово, шляхом амортизації). 

Звісно, якщо підприємство є платником ПДВ, то усі суми ПДВ, які будуть сплачені у зв’язку із такими ремонтами/поліпшеннями, потраплять до складу податкового кредиту.