Цій консультації більше 3-х років. Українське законодавство складне і мінливе, тож на даний момент редакція не гарантує її 100% актуальність. У разі сумнівів скористайтесь пошуком, щоб читати свіжіші статті і консультації, або зверніться за допомогою до нашого ШІ-консультанта.
Власником валюти, яка надходить на користь резидентів-посередників за договорами комісії є комітент. Уповноважені банки, які обслуговують власників цих коштів, здійснюють обов'язковий продаж надходжень в іноземній валюті (п. 2 Постанова НБУ від 03.06.2015 р. №354.
"Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України"). Відповідно надходження в іноземній валюті на користь резидентів-посередників за договорами комісії не підлягають обов'язковому продажу на міжбанківському валютному ринку України. Проте умовами договору встановлено, що обов'язковий продаж валюти, здійснює комісіонер і виручку від виконання договору комісії перераховує вже у гривнях.
Виключно наступного робочого дня після дня зарахування валюти на розподільчий рахунок, уповноважений банк зобов'язаний здійснити обов'язковий продаж а також і продаж решти валюти. Враховуючи, що статті балансу про грошові кошти є монетарними статтями, це означає, що на дату здійснення господарської операції визначаються курсові різниці.
Відповідно до п. 8 П(С)БО 21 курсові різниці від перерахунку грошових коштів в іноземній валюті та інших монетарних статей про операційну діяльність відображаються у складі інших операційних доходів (витрат). А враховуючи, що операційна діяльність, це також інші види діяльності, які не є інвестиційною чи фінансовою діяльністю, на думку автора курсові різниці слід відображати у складі інших операційних доходів — субрахунок 714 або операційних витрат — субрахунок 945.
