Витрати на виробництво: бухоблік

Насамперед на практиці складається калькуляція про вартість наданих послуг та витрачених матеріалів. Калькуляція складається спеціалістами підприємства, які брали безпосередню участь у наданні (виконанні послуг). Цей документ є підтвердженням обсягу і вартості витрачених матеріалів, які використовуються. Далі документом, який є підставою на списання витрачених матеріалів в обліку є відомість матеріалів. У відомості матеріалів, витрачених при наданні послуг, слід зазначити найменування матеріалу, одиницю виміру, кількость, ціну і суму. Універсальної форми документа немає, проте слід пам'ятати про наявність обов'язкових реквізитів (див. ч. 2 ст. 9 Закону про бухоблік та п. 2.4 Положення № 88).

Для обліку залишків матеріалів на складі використовується Відомість обліку залишків матеріалів на складі (форма N М-14, затверджена наказом Мінстату від 21.06.96 р. №193).

Враховуючи норми п. 7 П(С)БО 16 "Витрати", витрати визнаються витратами певного періоду одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони здійснені. Відповідно, на дату підписання акту наданих послуг здійснюється і списання в обліку витрачених матеріалів. 

В бухобліку для узагальнення інформації про витрати на виробництво послуг використовується рахунок 23 "Виробництво". За дебетом рахунку відображаються прямі матеріальні, трудові та інші прямі витрати, а також розподілені загальновиробничі витрати і втрати від браку послуг з технологічних причин. За кредитом вартість виконаних робіт і послуг у дебет рахунку 90. Облік собівартості реалізованих за звітний період робіт і послуг ведеться на субрахунку 903 "Собівартість реалізованих робіт і послуг".