Безусловно, такой возврат товара будет именно возвратом. Но при вывозе товара через таможенную границу Украины нет такого таможенного режима как возврат товара. Поэтому следует руководствоваться теми режимами вывоза товаров, которые предусмотрены Таможенным кодексом Украины.
Что касается НДС, на сайте Миндоходов Украины содержится, например, такое разъяснение:
„Відповідно до пункту 5 частини першої статті 86 Митного кодексу України до товарів, які при ввезенні на митну територію України мали статус іноземних та були поміщені у митний режим імпорту і повертаються нерезиденту - стороні зовнішньоекономічного договору, згідно з яким ці товари поміщувалися у цей режим, у зв’язку з невиконанням (неналежним виконанням) умов цього договору або з інших обставин, що перешкоджають його виконанню може бути застосований митний режим реекспорту.
Згідно з підпунктом 195.1.1 пункту 195.1 статті 195 Податкового кодексу України операції з вивезення товарів за межі митної території України у митному режимі реекспорту, якщо товари поміщені у такий режим відповідно до пункту 5 частини першої статті 86 Митного кодексу, оподатковуються за нульовою ставкою.
Разом з тим, товари вважаються вивезеними за межі митної території України, якщо таке вивезення підтверджене в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, митною декларацією, оформленою відповідно до вимог Митного кодексу.
Також слід зазначити, що датою виникнення податкових зобов’язань в разі експорту товарів, відповідно до пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу, є дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, яка оформлена відповідно до вимог митного законодавства.
Таким чином, операція з вивезення (реекспорту) раніше імпортованого товару, який повертається нерезиденту в зв’язку з тим, що він бракований, підлягає оподаткуванню ПДВ за нульовою ставкою за умови підтвердження такого вивезення митною декларацією, оформленою відповідно до вимог Митного кодексу.
Разом з тим, слід зауважити, що відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу податковий кредит звітного періоду складається з сум податків нарахованих (сплачених) платником податку протягом такого звітного періоду у зв’язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов’язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню (пункт 192.1 статті 192 Податкового кодексу).
Отже, враховуючи зазначене, якщо покупець при придбанні імпортованого товару скористався правом на податковий кредит, суми такого податкового кредиту при поверненні товару (у зв’язку з тим, що він бракований) підлягають коригуванню, оскільки такий товар не був використаний в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.”
Аналогичная точка зрения была указана и в письме ГНСУ от 21.12.2012 г. №7541/0/61-12/15-3115
Как видим, разъяснения налоговиков носят противоречивый характер. С одной стороны, они указывают на то, что операция по вывозу ранее импортированного товара будет рассматриваться как его реекспорт. А реекспорт облагается НДС по ставке 0%, что является облагаемой НДС операцией. С другой стороны, по мнению налоговиков, возврат товаров – это не использование таких товаров в хозяйственной деятельности (с чем мы согласны). А потому, права на налоговый кредит у покупателей-импортеров такого товара нет. Вот только с тем, что корректировка такого налогового кредита должна осуществляться по п. 192.1 НКУ, мы не согласны. Ведь в этом случае операции по одновременной корректировке НДС у покупателя и продавца нет (а, значит, могут возникнуть вопросы и по правильности проведения такой корректировки). Нет у покупателя и расчета корректировки – документа, на основании которого проводится корректировка по ст. 192 НКУ. Поэтому в этом случае, с нашей точки зрения, можно воспользоваться нормами п. 198.5 НКУ и доначислить налоговое обязательство в связи с тем, что товар, при импорте которого покупатель воспользовался правом на налоговый кредит, был использован в операции, которая не подпадает под определение хозяйственной деятельности. База для начисления НДС в этом случае определяется п. 189.1 НКУ. А основанием для признания НО по НДС будет налоговая накладная, выписанная покупателям на себя в одном экземпляре. Какой из указанных вариантов выбрать, решать вам, как плательщику налога.
По аналогии решается вопрос и с налогообложением такого возврата налогом на прибыль. Безусловно, речь идет о возврате, но оформляется такой возврат декларацией о реекспорте. А значит, нужно будет признать факт продажи такого товара по цене его приобретения, при этом налоговый доход будет равен стоимости вывезенного товара, указанной в первичных документах. Однако поскольку речь будет идти не о продаже, а именно возврате товаров, то право покупателя на налоговые расходы, даже в виде себестоимости такого товара, останется под большим вопросом.
Но указанные нюансы налогового учета, как правило, используются в том случае, если оплата за товар нерезиденту еще не проводилась. Если же оплата проводилась, и нерезидент будет вынужден вернуть стоимость товаров покупателю, то удобнее оформить такой вывоз обычным экспортом по цене приобретения! Ведь в этом случае у покупателя остается право на налоговый кредит по НДС, да и вопроса о праве на налоговые расходы оспорить никто не сможет.