Запитання: У підприємства є валютний рахунок. Кожен місяць банк нараховує проценти на залишок коштів на рахунку. По рахунку є операції продажу і надходження валюти. Один раз в кінці квартала провиться переоцінка рахунку на дату балансу. Як потрібно вести облік процентів, а саме який курс валюти потрібно враховувати при зарахуванні процентів, і чи потрібно при зарахуванні процентів перераховувати за цим же курсом залишок по рахунку і відобразити в обліку доходи, чи витрати в залежності від курсу валюти?
Відповідь: Бухгалтерський облік валютних операцій відбувається згідно із ПСБО 21 „Вплив змін валютних курсів”. Зауважимо, що, згідно із пп. 153.1.3 ПКУ, визначення курсових різниць від перерахунку операцій, виражених в іноземній валюті, заборгованості та іноземної валюти здійснюється в податковому обліку платників податку на прибуток відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку. Отже, так само, як вимагає ПСБО 21.
Якщо підсумувати наведене в цьому стандарті, курсові різниці визначаються тільки щодо монетарних статей балансу. До яких належать і проценти, які нараховуються і перераховуються у валюті на рахунок в банку, і сама валюта, яка утримується на рахунку в банку.
Відображаються у обліку монетарні статті балансу під час їх виникнення за валютним курсом, який діяв на цю дату. Наприклад, коли на валютний рахунок надходить певна сума виручки (або процентів) у валюті , то в бухгалтерському обліку ця сума надходження (і тільки вона, бо залишок коштів на рахунку не підлягає перерахунку на дату такого надходження) відображається на дату зарахування за курсом НБУ, що діяв на цю дату. Або якщо згідно із договором на кінець місяця банк повинен нарахувати певну суму процентів у валюті, то останнім днем місяця володар рахунку в банку, якому мають бути нараховані проценти, відображає в бухгалтерському обліку суму таких процентів, переведену у гривню за курсом НБУ, який діяв на дату такого нарахування.
Перерахуванню підлягають монетарні статті балансу на дату балансу (останній день кварталу) або на дату їх ліквідації (наприклад, для зобов’язання банку сплатити проценти – дебіторської заборгованості у валюті такою датою буде дата перерахування банком коштів за такі проценти; а для валюти, яка перебуває на валютному рахунку підприємства в банку – дата перерахування такої валюти (її частини) в рахунок оплати за товари/послуги, або дата продажу такої валюти (її частини)). Звісно, і в цьому разі перерахунку підлягають не будь-які валютні кошти або заборгованість, а тільки ті, залишок яких існує у обліку на дату балансу, або ті, які ліквідуються. Наприклад, якщо підприємство продає частину валюти з валютного рахунку, перерахунку за офіційним курсом на дату такого продажу підлягає тільки продана валюта – та, що залишилася на рахунку, ні.