Склад інвентаризаційної комісії
Матеріально відповідальна особа (МВО) не може бути членом інвентаризаційної комісії щодо активів, які перебувають у неї на відповідальному зберіганні, а отже не може бути і головою такої комісії.
Це прямо передбачено пп. 2.4 розд. II Положення №879, згідно з яким матеріально відповідальні особи не включаються до складу робочих інвентаризаційних комісій для перевірки активів, що перебувають у них на відповідальному зберіганні.
Водночас інвентаризація проводиться у присутності матеріально відповідальної особи, яка надає необхідні пояснення та підписує інвентаризаційні документи (п. 1 розд. II Положення №879).
Чи потрібно проводити повну інвентаризацію?
У випадку пошкодження або знищення майна внаслідок воєнних дій проведення інвентаризації є обов'язковим (п. 7 розд. I Положення №879).
При цьому законодавство не вимагає проводити інвентаризацію всіх активів підприємства за аналогією з річною інвентаризацією. Відповідно до п. 7 розд. I Положення №879 інвентаризація проводиться в обсязі, визначеному керівником підприємства.
Тому керівник має право обмежити її лише тими активами, які знаходилися у пошкодженому приміщенні та могли бути знищені, пошкоджені або втрачені внаслідок надзвичайної події.
У наказі про проведення інвентаризації доцільно визначити перелік об'єктів перевірки, наприклад:
- основні засоби;
- малоцінні необоротні матеріальні активи;
- малоцінні та швидкозношувані предмети;
- сировину та матеріали;
- інші активи, які фактично перебували у пошкодженому приміщенні.
Якщо інші активи підприємства не постраждали та знаходяться в інших приміщеннях, проводити їх інвентаризацію лише через факт пошкодження окремої будівлі не потрібно.
Оформлення результатів інвентаризації
Особливу увагу слід приділити оформленню інвентаризаційних описів.
Відповідно до пп. 1.8 та 4.4 розд. III Положення №879 знищене або непридатне для використання майно доцільно виділяти в окремі інвентаризаційні описи із зазначенням причин непридатності та характеру пошкоджень.
На практиці рекомендується окремо оформити:
- опис майна, яке пошкоджене, але може використовуватись після ремонту або відновлення;
- опис майна, яке знищене або непридатне для подальшої експлуатації.
За результатами інвентаризації комісія складає:
- інвентаризаційні описи;
- звіряльні відомості (за наявності розбіжностей між фактичними та обліковими даними);
- протокол інвентаризаційної комісії із висновками та пропозиціями щодо подальшої долі пошкодженого майна.
До протоколу доцільно додати акти обстеження пошкоджених об'єктів, фотофіксацію та інші документи, що підтверджують факт руйнування або пошкодження майна.
Саме на підставі затвердженого протоколу керівник приймає рішення щодо ремонту, відновлення або списання непридатного майна.
Висновки
- Матеріально відповідальна особа не може бути членом або головою інвентаризаційної комісії щодо активів, які перебувають у неї на відповідальному зберіганні (пп. 2.4 розд. II Положення №879);
- Після влучання або іншої надзвичайної події не обов'язково проводити повну інвентаризацію всього підприємства. Керівник має право визначити обсяг інвентаризації та обмежити її лише пошкодженими об'єктами (п. 7 розд. I Положення №879);
- За результатами інвентаризації доцільно окремо виділити майно, яке підлягає відновленню, та майно, непридатне для подальшого використання або таке, що підлягає списанню.
Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!
Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!
Доступ до цього матеріалу можливий лише для зареєстрованих користувачів. Якщо ви вже зареєстровані на нашому сайті — будь ласка, авторизуйтесь.
Або зареєструйтесь , прямо зараз, це не вимагає ваших персональних даних і займе не більше однієї хвилини.
Зареєструватись
