Цій консультації більше 3-х років. Українське законодавство складне і мінливе, тож на даний момент редакція не гарантує її 100% актуальність. У разі сумнівів скористайтесь пошуком, щоб читати свіжіші статті і консультації, або зверніться за допомогою до нашого ШІ-консультанта.
Відповідно до норм Податкового кодексу України (далі ПКУ) прямолінійний метод амортизації до малоцінних необоротних матеріальних активів не застосовується (див. п. 145.1 ст. 145 ПКУ, де група 11 взагалі не має строку корисного використання, а також пп. 145.1.6 п. 145.1 ст. 145 ПКУ, згідно з яким можуть використовуватись тільки два варіанти: або амортизація малоцінних необоротних матеріальних активів і бібліотечних фондів може нараховуватися за рішенням платника податків у першому місяці використання об'єкта в розмірі 50 відсотків його вартості, яка амортизується, та решта 50 відсотків вартості, яка амортизується, у місяці їх вилучення з активів (списання з балансу) внаслідок невідповідності критеріям визнання активом або в першому місяці використання об'єкта в розмірі 100 відсотків його вартості).
В минулому році при придбанні малоцінки з терміном використання 2-3 роки в податковому обліку вам потрібно було дотримуватись норми пп. 8.2.1 п. 8.2 ст. 8 Закону України «Про оподаткування підприємств» від 28.12.1994 р. №334/94-ВР, згідно з якою витрати на придбання будь-яких матеріальних цінностей, вартість яких не перевищує 1000 гривень, що призначені для використання у господарській діяльності платника податку, включаються до складу валових витрат платника податку в загальному порядку та враховуються для цілей застосування пункту 5.9 статті 5 цього Закону.
Якщо в податковому обліку ви здійснювали нарахування амортизації цих придбаних малоцінних необоротних матеріальних активів (далі МНМА), то потрібно цю помилку виправити, а саме в періоді введення в експлуатацію МНМА збільшити валові витрати на вартість їх придбання, а в періодах нарахування амортизації зменшити суму амортизації на амортизацію цих МНМА.
Порядок виправлення помилки встановлений у п. 50.1 ст. 50 ПКУ, згідно з яким у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім митної декларації або обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.
Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені.
При виправленні помилки до 01.07.2011 р., підприємство може скористатись «старою» формою уточнюючого розрахунку (див. Лист ДПАУ №14847/7/15-0317 від 26.05.2011р.). При виправленні помилки після 01.07.2011 р. слід буде користуватись формою Декларації з податку на прибуток підприємства затвердженою наказом Державної податкової адміністрації України від 28.02.2011 р. №114.
Галина Шулак
Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!
Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!
Доступ до цього матеріалу можливий лише для зареєстрованих користувачів. Якщо ви вже зареєстровані на нашому сайті — будь ласка, авторизуйтесь.
Або зареєструйтесь , прямо зараз, це не вимагає ваших персональних даних і займе не більше однієї хвилини.
Зареєструватись
