• Посилання скопійовано

Ремонт автомобіля після ДТП: облікові та податкові наслідки

Працівник підприємства під час виконання службових обов’язків пошкодив службовий автомобіль. Протокол про ДТП не оформлявся. Страховки КАСКО немає. Вартість ремонту, яка склала 40 000 грн, оплатило підприємство. Чи може підприємство віднести цю суму на витрати та відобразити ПК? Які документи мають бути при цьому оформлені? Чи виникають ПДФО, ВЗ у працівника, який пошкодив авто, якщо компанія оплачує ремонт і не стягує з нього компенсацію?

Бухоблік

Згідно з пп. 15 НП(С)БО 7, витрати, що здійснюються для підтримання об'єкта в робочому стані та одержання первісно визначеної суми майбутніх економічних вигід від його використання, включаються до складу витрат звітного періоду.

Оскільки ДТП не є звичайною діяльністю підприємства, витрати на відновлення автомобіля після аварії зазвичай відображаються на субрахунку 977 «Інші витрати діяльності». Якщо ремонт проводиться для відновлення первісних характеристик (без поліпшення), ці суми зменшують фінансовий результат до оподаткування без додаткових коригувань (для платників податку на прибуток).

Для документального підтвердження витрат необхідно мати:

  • наказ керівника про проведення ремонту автомобіля;
  • акт дефектування (дефектний акт) із переліком пошкоджень;
  • акт наданих послуг від СТО та/або накладні на придбані запчастини.

 

ПДВ

Відповідно до пп. 198.1 ПКУ платник податку має право на податковий кредит за операціями з придбання послуг із ремонту та запчастин.

Умови для відображення податкового кредиту:

  • Наявність ПН, зареєстрованої в ЄРПН постачальником (пп. 201.10 ПКУ);
  • Використання автомобіля у господарській діяльності підприємства.

 

Податки з працівника (ПДФО та ВЗ)

ПДФО та ВЗ з працівника можуть бути стягнуті тільки у випадку виплати йому доходу або прощення боргу. Але щоб «простити» борг, потрібно спочатку нарахувати суму, яку мав би сплатити працівник і мати для цього підстави. 

За загальним правилом працівник відповідає у розмірі прямої шкоди, але не більше свого середнього місячного заробітку (ст. 132 КЗпП).

Випадки повної матеріальної відповідальності (тобто коли працівник мав би оплатити повну вартість ремонту автомобіля) перераховані у ст. 134 КЗпП, зокрема, це:

  • шкода завдана діями, що мають ознаки кримінального правопорушення (наприклад, ДТП з тяжкими наслідками за ст. 286 ККУ);
  • працівник перебував у стані алкогольного або наркотичного сп'яніння;
  • шкода завдана не під час виконання трудових обов'язків (наприклад, використання авто в особистих цілях без дозволу);
  • з працівником укладено договір про повну матеріальну відповідальність. 

Важливо: Договір про повну матеріальну відповідальність (п. 1 ст. 134 КЗпП) не може бути підставою для стягнення з водієм шкоди за пошкодження самого автомобіля, оскільки посада водія не передбачає укладання такого договору щодо транспортного засобу.

Щоб зафіксувати провину працівника та суму збитків, підприємство мало б створити комісію, провести службове розслідування, а за наявності підстав — мати протокол поліції про адміністративне правопорушення.

Якщо протокол про ДТП не складався, а підприємство не ініціювало процедуру стягнення шкоди (не видавало наказу про стягнення в межах середнього заробітку або не подавало позову до суду), то юридично борг у працівника не виник.

Отже, у підприємства немає підстав для визнання доходу працівника (ні як додаткового блага, ні як прощеного боргу), а тому ПДФО та ВЗ не утримуються.

Висновки:

  • Бухоблік: Підприємство включає вартість ремонту до витрат звітного періоду (рахунки 91, 92, 93, 94 або 977). Підтверджують витрати: наказ, дефектний акт, акт виконаних робіт від СТО;
  • ПДВ: Підприємство має право на податковий кредит за умови наявності зареєстрованої ПН та використання авто в господарській діяльності;
  • ПДФО та ВЗ: Не виникають. Ремонт власного авто не є додатковим благом для працівника. Оскільки провина працівника юридично не зафіксована і борг не нараховувався, об’єкт оподаткування у вигляді «прощеного боргу» також відсутній.

Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!

Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!

Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.

Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 139 грн/міс

Передплатити

Автор: Іваненко Олена

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Облік та звітність/Облік окремих операцій

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «Облік окремих операцій»

  • Бухгалтерський облік закордонного відрядження: зростання курсу НБУ
    Як відобразити в обліку авансовий звіт працівника за закордонне відрядження (добові), якщо курс НБУ на дату звітування зріс порівняно з курсом на дату видачі авансу? Які бухгалтерські проведення необхідно застосувати у наведеному прикладі?
    02.03.202643
  • Списання МНМА з субрахунку 112
    Яким є порядок документального оформлення та відображення в бухгалтерському обліку операцій зі списання малоцінних необоротних матеріальних активів (МНМА), що обліковуються на субрахунку 112? Які первинні документи необхідно скласти для підтвердження вибуття таких об'єктів та які бухгалтерські проведення застосовуються при їх списанні з балансу?
    02.03.202699
  • Звірка підсумків та залишків на банківських рахунках клієнтів
    Чи потрібно проводити додаткову звірку даних на банківських рахунках клієнтів, якщо виписки містять інформацію про сальдо початкове, обіг та сальдо кінцеве?
    02.03.202624
  • Заповнення Балансу (ф. №1-м): основні засоби, дебіторка та кошти
    Готуємо Баланс (форма №1-м) за 2025 рік і виникли сумніви щодо деяких рядків. Як правильно відобразити первісну вартість та знос основних засобів, щоб не викривити валюту балансу? Як коректно показувати дебіторську заборгованість покупців і що робити з грошовими коштами на банківському рахунку, які наразі обмежені у використанні на тривалий час?
    02.03.202637
  • Зміна строку корисного використання основних засобів
    При введенні в експлуатацію невиробничого приміщення підприємство визначило строк корисного використання (експлуатації) – 50 років. У зв’язку із зміною очікуваних економічних вигід від його використання підприємство прийняло рішення зменшити строк корисного використання до 20 років. Які законодавчі підстави для перегляду строків корисного використання приміщення? Як документально оформити цю операцію? Як правильно враховувати зміну строків експлуатації у бухгалтерському та податковому обліку?
    27.02.2026102