Нюанси обліку та оподаткування придбання підприємством криптовалюти

На сьогодні Закон «Про віртуальні активи» ще не набрав чинності. Тому всі наведені нижче відповіді базуються на поточній інтерпретації ПКУ та стандартів бухобліку. Тож  після введення змін потрібно буде повністю переглянути наведений підхід.

Що в обліку?

Наразі юридичні особи офіційно не можуть володіти криптовалютою через відсутність законодавчо визначеного статусу. Тому НП(С)БО не врегульовано бухгалтерський облік криптовалюти.

Водночас, не можна ігнорувати той факт, що на міжнародному ринку криптовалюта є популярним інвестиційним активом. 

У червні 2019 року Інтерпретаційний комітет Ради з МСФЗ розглянув тему «Accounting for cryptocurrencies» і визначив, що криптовалюту не можна ідентифікувати як грошові кошти чи фінансовий актив. Найбільш доцільно її обліковувати як нематеріальний актив в межах  IAS 38 Intangible Assets за справедливою вартістю, або відповідно  IAS 2 Inventories, як запаси.

Оскільки на практиці криптовалюти найчастіше зберігаються з метою перепродажу для отримання прибутку, їх облік доцільно вести саме у складі запасів.

Як оподаткувати?

ПКУ не визначено додаткових вимог щодо оподаткування операцій з криптовалютою, однак в ЗІР ми маємо декілька роз’яснень (див. таблицю 1).

Таблиця 1. Роз’яснення ДПС щодо криптовалюти, наведені в ЗІР

Ключові висновки:

• платникам ЄП не можна працювати з криптовалютою. За відсутності чіткої ідентифікації криптовалюти в правовому полі не можливо визначити чи буде порушено вимогу щодо способу розрахунку;
• для платників на загальній системі оподаткування немає заборони та немає також запропонованого механізму обліку;
• для фізичних осіб відповідь достатньо неоднозначна, зокрема, активу немає і декларувати не потрібно, але генерований дохід активом, якого «немає», потрібно декларувати та оподатковувати.

Чи повідомляти податкову про відкриття криптогаманця?

Ні, не потрібно.

Обов'язок повідомляти податкові органи встановлений лише для відкриття або закриття рахунків у банках та інших фінансових установах (пп. 69.1 ПКУ). На сьогодні ані криптовалютний гаманець, ані криптовалютна біржа не мають статусу банку чи фінансової установи згідно з українським законодавством. Відповідно, обов'язку повідомляти ДПС про відкриття такого гаманця не виникає.

Чи повертати кошти в Україну (правило 180 днів)?

Ні, не треба.

Граничні строки розрахунків за операціями з експорту послуг, встановлені НБУ, поширюються виключно на операції з грошовими коштами в іноземній валюті. Згідно з офіційною позицією НБУ, криптовалюта не є ані валютною цінністю, ані грошовим засобом. Це специфічний цифровий товар або нематеріальний актив. Отже, операція з отримання оплати в криптовалюті не підпадає під дію валютного нагляду. Підприємству не потрібно повертати ці кошти в Україну чи конвертувати їх у гривню в обов'язковому порядку.

Щодо питання про проходженні фінансового моніторингу. Потрібно звернутися з запитом до обслуговуючого банку, як будуть перевірятися операції щодо криптовалюти та чи буде він працювати з договором, в якому зазначено оплата криптовалютою, зокрема активом, обіг якого не врегульовано в правовому полі України.

Що з ПДВ?

ПДВ-наслідки залежать не від форми оплати (криптовалютою), а від місця постачання послуг.

Відповідно до пп. 186.3 ПКУ, для більшості послуг, що надаються нерезиденту (консалтингові, інжинірингові, юридичні, бухгалтерські, рекламні, послуги з розробки програмного забезпечення тощо), місцем постачання вважається місце реєстрації покупця (тобто, за межами України). Такі операції не є об'єктом оподаткування ПДВ.

Якщо послуги підпадають під дію п. 186.4 ПКУ (наприклад, послуги, пов'язані з нерухомістю в Україні), то вони оподатковуються ПДВ за ставкою 20% незалежно від форми оплати.

Для більшості експортних послуг об'єкта оподаткування ПДВ не виникатиме. База оподаткування (якщо вона є) визначається виходячи з договірної вартості послуги, вираженої у гривневому еквіваленті на дату надання послуги.

Чи буде об’єкт оподаткування при подальшому продажу криптовалюти – це вже окреме питання, яке не врегульоване. Тому краще звернутися з запитом до ДПС.

Адже варіацій достатньо багато. Якщо ідентифікувати як товар, тоді якщо експорт - ставка 0, якщо на території України - 20%. ПКУ також може визначити і виключення. Цього ми передбачити не можемо.

Чи є спеціальна звітність щодо криптовалюти?

Ні, спеціальної звітності немає.

Результати операцій з криптовалютою відображаються у стандартній фінансовій звітності та впливають на об'єкт оподаткування податком на прибуток:

• Дохід від надання послуг потрапляє до Звіту про фінансові результати (Форма №2);
• Вартість самої криптовалюти – до Балансу (Форма №1);
• Доходи/витрати від переоцінки та продажу криптовалюти – до Звіту про фінансові результати.
• Загальний фінансовий результат є основою для заповнення Декларації з податку на прибуток підприємств.

Висновки:

Оскільки обіг криптовалюти в Україні не врегульовано, але й не заборонено, до початку здійснення операцій рекомендуємо:

1) Звернутися до обслуговуючого банку або НБУ з офіційним запитом, додавши приклад договору, де передбачено оплату в криптовалюті, — для з’ясування:

• чи буде банк проводити зарахування;
• чи допускає обслуговування таких контрактів у межах фінмоніторингу.

2) Подати індивідуальний запит до ДПС, з урахуванням позиції банку/НБУ, для підтвердження порядку оподаткування.

3) Звернутися до Міністерства фінансів України щодо облікового підходу.

Наразі за відсутності законодавчого регулювання: 

• щодо відкриття криптогаманця повідомляти податкову не потрібно; 
• отримання криптовалюти як оплати за послуги визнається дохідною операцією, яка включається до об’єкта оподаткування податком на прибуток;
• ПДВ-наслідки залежать від місця постачання послуг;
• спеціальної звітності щодо криптовалюти не встановлено;
• в обліку криптовалюта за аналогією з МСФЗ - нематеріальний актив або запаси.