• Посилання скопійовано

Немає відміток у паспорті — не маєте права віднести до податкових витрат суму закордонних добових

Менеджера нашої компанії керівництво скерувало у закордонне відрядження до країни, з якою у нас діє візовий режим. Під час перетинання українського кордону йому не поставили відмітки у закордонному паспорті. Чи можна у такому разі виплатити працівникові добові за дні перебування у закордонному відрядженні? Чи такі добові потраплять до податкових витрат?

Цій консультації більше 3-х років. Українське законодавство складне і мінливе, тож на даний момент редакція не гарантує її 100% актуальність. У разі сумнівів скористайтесь пошуком, щоб читати свіжіші статті і консультації, або зверніться за допомогою до нашого ШІ-консультанта.

Працівникам, яких скеровують у службове відрядження, виплачують добові за період перебування у поїздці (ч. 2 ст. 121 КЗпП). При цьому добові виплачують за кожен календарний день відрядження — див. абз. 4 пп. 140.1.7 ПКУ. Крім того, варто згадати і п. 4, 8 р. II та п. 16 р. III Iнструкції №59 (1), де сказано, що за кожен день (включаючи дні вибуття та прибуття до місця постійної роботи) перебування працівника у відрядженні, враховуючи вихідні, святкові та неробочі дні і час перебування у дорозі (разом із вимушеними зупинками), йому виплачують добові. Днем вибуття у відрядження називають день відправлення поїзда, літака, автобуса або іншого транспортного засобу з місця постійної роботи відрядженого працівника, а днем прибуття з відрядження — день прибуття транспортного засобу до місця постійної роботи відрядженого працівника (п. 8 р. I Iнструкції №59). Разом із тим, якщо транспорт вирушає до 24:00 включно, то днем вибуття стане поточна доба, а з 00:00 години і пізніше — наступна доба. Якщо станція, пристань, аеропорт розташовані за межами населеного пункту, де працює відряджений працівник, тоді у строк відрядження записують час, потрібний для проїзду до станції, пристані, аеропорту.

--------------------(1)----------------

Iнструкція про службові відрядження в межах України та за кордон, затверджена наказом Мінфіну України від 13.03.98 р. №59 (у редакції наказу Мінфіну України від 17.03.2011 р. №362), для госпрозрахункових (небюджетних) підприємств цей документ є довідковим, тобто не обов'язковим для застосування — див. листи ДПАУ від 07.09.2011 р. №10077/5/15-1216 та від 31.03.2012 р. №5742/6/15-1415 («ДК» №25/2012). Проте за відсутності спеціальних норм законодавства щодо порядку обчислення добових за дні прибуття і вибуття у відрядження вважаємо, що норми Iнструкції можуть використовуватися за аналогією.

-------------------------------------


До складу податкових витрат на відрядження (окрім документально підтверджених витрат) відносять також витрати на виплату працівникам добових. Граничний розмір добових прописано у пп. 140.1.7 ПКУ:

по Україні — 0,2 мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, на сьогодні це 229,40 грн (1147 грн х 0,2);

за кордон — 0,75 мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, у 2013 р. — 860,25 грн (1147 грн х 0,75).

Крім того, врахуйте, що витрати на відрядження можуть бути включені до складу витрат платника податку за наявності документів, які підтверджують зв'язок такого відрядження з діяльністю такого платника податку (пп. 140.1.7 ПКУ).

На сьогодні для визначення та виплати добових посвідчення про відрядження не потрібне. Але згідно з абзацами 12 та 13 пп. 140.1.7 ПКУ суму добових у разі відрядження до країни, для в'їзду в яку слід отримати візу, визначають на підставі наказу про відрядження та відміток уповноваженої службової особи Державної прикордонної служби України у закордонному паспорті або документі, що його замінює. За відсутності відповідних відміток до податкових витрат ви не маєте права віднести до витрат суми добових за період закордонного відрядження.

Як бачите, усе суворо: немає відміток — не маєте права віднести до податкових витрат суму закордонних добових.

До речі, слід заздалегідь попереджати своїх працівників, аби вони вимагали у прикордонників проставлення штампа у паспорті. Адже відповідно до п. 19 Правил перетинання державного кордону громадянами України, затверджених постановою КМУ від 27.01.95 р. №57, штампи «Виїзд» («В'їзд») у паспорті або іншому документі ставлять на підставі особистого звернення громадянина у пункті пропуску.

Звісно, керівництво цілком може вирішити все-таки виплатити працівнику добові за дні закордонного відрядження і попри відсутність відміток прикордонників у закордонному паспорті. Адже фактично є вимога ст. 121 КЗпП — відрядженому працівникові слід виплатити добові. I, в принципі, автор радить дотримуватися приписів КЗпП, проте все-таки виплатити працівникові добові, але вже зі сплатою з таких сум ПДФО.

Так, після повернення працівника з відрядження він повинен скласти авансовий звіт, в якому показати лише ті витрати, які підтверджені документально та які згідно з пп. 140.1.7 ПКУ потрапляють до податкових витрат. А як ми встановили, добові за закордонне відрядження, не підтверджені відповідними відмітками у закордонному паспорті, не потраплять до податкових витрат. Отже, в авансовому звіті про такі добові краще не згадувати. При цьому не забувайте, що невикористану частину авансу (а власне, не підтверджені документально витрати і добові) працівник повинен повернути до каси або на поточний розрахунковий рахунок підприємства, за загальним правилом, протягом 5-ти банківських днів після дня завершення відрядження (пп. 170.9.2 ПКУ).

Проте за рішенням керівництва працівникові можна окремо виплатити добові — уже після звітування та повернення невикористаної частини авансу. У цьому разі працівник повинен подати заяву на ім'я керівника з проханням про таку виплату, на якій керівник і поставить погоджувальний напис.

Така компенсація не матиме зв'язку з госпдіяльністю підприємства і, як ми вже з'ясували, такі суми не потраплять до податкових витрат. Крім того, за своєю суттю таку виплату варто розглядати як додаткове благо, з якого слід утримати податок на доходи за загальними правилами — 15% (17%), на підставі пп. 164.2.17 ПКУ. Адже працівник сам допустив відсутність у своєму паспорті відміток прикордонників. Показують таку виплату в ф. №1ДФ з ознакою доходу «126».

Звісно, на ситуацію з виплатою закордонних добових можна поглянути й по-іншому. Часто після відрядження у працівника вже не залишається коштів, щоб повернути їх до каси. Тож можна піти йому назустріч. Працівник може подати до бухгалтерії авансовий звіт за витраченим авансом на відрядження, в якому серед інших документованих витрат вписати і закордонні добові, не підтверджені відповідними відмітками прикордонників. Крім того, знову ж варто подати заяву на ім'я керівника на відшкодування працівникові добових та отримати на ній дозвільний напис керівника. Цю заяву слід долучити до авансового звіту.

Після затвердження такого авансового звіту, на думку автора, суми добових (що не підтверджені відмітками українських прикордонників у закордонному паспорті відрядженого) повертати до каси не потрібно. Щоправда, не потраплять вони і до податкових витрат.

 

Проте такі суми добових усе-таки слід оподаткувати ПДФО за ставкою 15% (або 17% — залежно від розміру доходу) за пп. 164.2.11, ст. 167.1 ПКУ та п. 170.9 ПКУ. При нарахуванні ПДФО потрібно скористатися правилами п. 164.5 ПКУ та застосувати натуральний коефіцієнт (1,176471 або 1,204819 — залежно від ставки податку, яка застосовується). Суму нарахованого ПДФО утримує підприємство за рахунок будь-якого оподатковуваного доходу (після оподаткування) платника податку за відповідний місяць, а якщо коштів забракне, то за рахунок оподатковуваних доходів наступних звітних місяців. I так до повної сплати належного податку (пп. 170.9.1 ПКУ).

Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!

Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!

Доступ до цього матеріалу можливий лише для зареєстрованих користувачів. Якщо ви вже зареєстровані на нашому сайті — будь ласка, авторизуйтесь.

Або зареєструйтесь , прямо зараз, це не вимагає ваших персональних даних і займе не більше однієї хвилини.

Зареєструватись

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Облік та звітність/Облік окремих операцій

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «Облік окремих операцій»

  • Часткова оплата рахунку у 2026 році: чи допустима сплата 50% вартості? (аудіоверсія)
    Чи може підприємство сплатити контрагенту лише 50% суми, зазначеної в рахунку, якщо повна оплата рахунку не здійснюється?
    26.06.2026928
  • Тимчасові споруди у 2026 році: мінімальний строк амортизації та правила нарахування (аудіоверсія)
    Який строк корисного використання встановлюють для тимчасових (нетитульних) споруд для нарахування амортизації та з якого моменту її починають нараховувати?
    26.06.2026667
  • Відображення заборгованостей минулих періодів та витрат за відсутності діяльності (аудіоверсія)
    Ми, Товариство з обмеженою відповідальністю, надавали охоронні послуги. Завжди були на єдиному 5% податку. З 01.01.2026р. охоронні послуги заборонено надавати платникам єдиного податку і ми вимушені були перейти на загальну систему оподаткування і зареєструватися платниками ПДВ. Оскільки, наш клієнт відмовився піднімати ціну на 20%, ми втратили охороняємий об'єкт і вимушені були в січні 2026р. звільнити всіх людей. На сьогоднішній день фірма не працює. Підкажіть, будь ласка, в яких графах податкової декларації з податку на прибуток ми повинні відобразити наступні події? І які додатки до податкової декларації з податку на прибуток в данному випадку потрібно заповнювати? Події: - отримали кошти в січні 2026р., по актам виконаних робіт за минулий період, коли ми ще були на єдиному податку в сумі - 93 000,00 грн. - нарахована та виплачена заробітна плата з компенсацією в сумі - 71 279,86 грн. - нараховано ЄСВ в сумі- 15 681,57 грн. - банк з нас щомісяця знімає по 150 грн.за обслуговування рахунку, чи маємо ми право їх відносити на витрати, якщо не має діяльності? Загальна сума банківських послуг за рік буде - 3086,71 грн.
    25.06.202640
  • Нестача піску при залізничному перевезенні у 2026 році: бухоблік і коригування поставки (аудіоверсія)
    Підприємство здійснює оптову торгівлю будівельним піском. За договором право передачі товару покупцеві переходить на станції відправлення 25.05.2026 р. Після прибуття вантажу на станцію покупця 02.06.2026 р. виявлено нестачу порівняно з даними залізничної накладної, що підтверджено актом зважування. Продавець погоджується скоригувати кількість заради збереження ділових відносин. Як відобразити таке коригування в бухобліку?
    25.06.202629
  • Перевищення вартості субпідрядних робіт у 2026 році: вплив на собівартість договору (аудіоверсія)
    Підрядник виконує електромонтажні роботи за договором із замовником. Частину робіт передано субпідряднику, при цьому фактична вартість субпідрядних робіт перевищила суму, передбачену кошторисом. Водночас договір у цілому залишається прибутковим за рахунок націнки на матеріалах. Замовник не погоджується на збільшення договірної ціни. Чи може підрядник включити до собівартості фактичну вартість робіт субпідрядника та чи потрібно вносити зміни до кошторису?
    24.06.202630