Облік активів на тимчасово окупованій території

Облік активів на тимчасово окупованій території

Згідно з Порядком №419 та Положенням №879, підприємства, які з дати початку тимчасової окупації мали місцезнаходження на території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя, на тимчасово окупованій території у Донецькій та Луганській областях, території проведення антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, та підприємства, які мали (мають) місцезнаходження в районах проведення воєнних (бойових) дій у період дії воєнного стану, або підприємства, структурні підрозділи (відокремлене майно) яких розташовані на (в) таких територіях (районах), проводять інвентаризацію в разі можливості безпечного та безперешкодного доступу уповноважених осіб до активів, первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку, в яких відображені зобов’язання та власний капітал підприємств.

У річній фінансовій звітності інформація про активи, до яких неможливо забезпечити безпечний та безперешкодний доступ, та зобов’язання і власний капітал, які не можуть бути документально підтверджені у зв’язку з відсутністю доступу до відповідних первинних документів та регістрів бухгалтерського обліку, відображається за даними бухгалтерського обліку.

Підприємства, зазначені в абз. 10 пп. 12 Порядку №419, зобов’язані провести інвентаризацію станом на перше число місяця, що настає за місяцем, в якому з’явилася можливість доступу до активів, первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку, та відобразити результати інвентаризації в бухгалтерському обліку відповідного звітного періоду.

Ці ж норми Порядку №419 і Положення №879 проаналізовано в листі Мінфіну від 10.10.2022 р. №41010-06-62/23254, де зроблено такий висновок:

• Необоротні активи та запаси, які відображалися в бухгалтерському обліку до введення воєнного стану та які на дату складання фінансової звітності фактично перебувають на тимчасово окупованій території або в районах проведення воєнних (бойових) дій, продовжують обліковуватись у складі активів підприємства;
• Одночасно підприємство має оцінити негативний вплив змін в економічному і правовому середовищі та визнати суми втрат від зменшення корисності необоротних активів до моменту настання умов доступу до таких активів, проведення інвентаризації та прийняття відповідного рішення щодо їх списання або відновлення корисності;
• Інформація про відсутність доступу до активів та первинних документів підприємства зазначається у примітках до фінансової звітності.

Таким чином, активи компанії, що знаходяться на тимчасово окупованій території, і надалі відображаються в бухгалтерському обліку компанії. Причому за необоротними активами слід визнати втрати від зменшення корисності (детальніше про цю процедуру можна прочитати тут).

Які наслідки з ПДВ?

Може виникнути думка, що якщо активи знаходяться на тимчасово окупованій території, то вони не використовуються в господарській діяльності, а отже, слід нарахувати компенсуюче ПДВ за пп. 198.5 ПКУ, за умови, що ці активи придбані з ПДВ.

Але, на наш погляд, сам факт знаходження активів на окупованій території не означає їх використання в негосподарській діяльності.

Окрім того, згідно з пп. 32-1 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ тимчасово, протягом дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану, не вважаються використаними платником податку в неоподатковуваних податком на додану вартість операціях або операціях, що не є господарською діяльністю платника податку, товари, придбані в оподатковуваних податком на додану вартість операціях, знищені (втрачені) внаслідок дії обставин непереборної сили в період дії воєнного, надзвичайного стану. До наведених у цьому пункті операцій норми пп. 198.5 ПКУ не застосовуються.

З урахуванням наведеного вище, на наш погляд, немає підстав для нарахування компенсуючого ПДВ за активами, що знаходяться на тимчасово окупованій території.

Але думка податкової служби з цього питання нам невідома. Тому для уникнення непорозумінь може бути доречним отримати індивідуальну податкову консультацію.

Наслідки анулювання реєстрації платника ПДВ

Такі наслідки ми детально розглядали тут>>

Основні тези щодо наслідків анулювання реєстрації платника ПДВ такі:

Підстави для анулювання реєстрації:

• Анулювання можливе за заявою платника або за рішенням контролюючого органу;
• Добровільне анулювання можливе, якщо загальна вартість оподатковуваних операцій за 12 місяців була менше 1 млн грн;
• Контролюючий орган може самостійно анулювати реєстрацію, якщо платник 12 місяців не подає декларації або подає "порожні" декларації.

Дата анулювання та повідомлення:

• Датою анулювання вважається дата подання заяви або прийняття рішення контролюючим органом (залежно від того, що сталося раніше);
• Податковий орган зобов'язаний письмово повідомити платника протягом 3 робочих днів після анулювання.

Остання податкова декларація:

• Останнім звітним періодом вважається період з початку місяця до дати анулювання;
• Декларацію потрібно подати у звичайні строки (до 20 числа наступного місяця);
• У разі несвоєчасного звітування можуть бути застосовані штрафні санкції.

Податкові зобов'язання та розрахунки:

• Кошти з електронного рахунку перераховуються до бюджету, а рахунок закривається;
• Суми ПДВ за останній період сплачуються через електронний рахунок;
• При недостатності коштів платник зобов'язаний поповнити електронний рахунок протягом 10 календарних днів;
• Залишок коштів на електронному рахунку можна повернути, подавши додаток 3 до декларації.

Перехідні операції:

• Після дати анулювання платник втрачає право реєструвати податкові накладні та розрахунки коригування.
• За операціями, що відбулися до анулювання, але не оформлені податковими накладними, вже неможливо отримати податковий кредит.
• Товари/послуги, відвантажені після анулювання, вже не оподатковуються ПДВ.

Особливі зобов'язання на залишки активів:

• На товари/послуги та необоротні активи, за якими було отримано податковий кредит, але які не використані в оподатковуваних операціях, потрібно нарахувати ПДВ;
• Податкові зобов'язання визначаються виходячи зі звичайної (ринкової) ціни;
• Необхідно скласти зведену податкову накладну з типом причини "10" та зареєструвати її в ЄРПН.