Курсові різниці за розрахунками з господарською одиницею за межами України

Що сказано про такі різниці в НП(С)БО 21?

Відповідно до пп. 9 НП(С)БО 21, курсові різниці, що виникають щодо дебіторської заборгованості або зобов'язань за розрахунками з господарською одиницею за межами України, погашення яких не планується і не є ймовірним у найближчій перспективі, відображаються у складі іншого додаткового капіталу та відображаються в іншому сукупному доході.

Таким чином, розглянуті різниці відображаються не у складі доходу, а у складі іншого додаткового капіталу і відображаються на субрахунку 423 «Накопичені курсові різниці».

Про яку господарську одиницю за межами України йдеться?

Відповідно до пп. 4 НП(С)БО 21, господарська одиниця за межами України – це дочірнє, асоційоване, спільне підприємство, філія, представництво або інший підрозділ підприємства, які перебувають або ведуть господарську діяльність за межами України.

Таким чином, господарська одиниця в цьому випадку — це як відокремлений підрозділ, наприклад, філія, підприємства-резидента України, що знаходиться за межами України, так і окрема юридична особа за межами території України, яка відповідає ознакам дочірнього, асоційованого чи спільного підприємства стосовно підприємства-резидента України.

Аналіз положень НП(С)БО 21 свідчить, що цей стандарт застосовується саме у випадках, коли українське підприємство має господарську одиницю за межами України, тобто виступило засновником іноземних юросіб, а не навпаки. Це підтверджується такими аргументами:

1. Згідно з п. 1 НП(С)БО 21, цей стандарт визначає методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про операції в іноземних валютах та відображення показників статей фінансової звітності господарських одиниць за межами України в грошовій одиниці України.
2. Якщо проаналізувати п. 9 НП(С)БО 21 щодо курсових різниць, що виникають за розрахунками з господарською одиницею за межами України, то стає зрозуміло, що ця норма стосується ситуації, коли саме українська компанія інвестує кошти у свій підрозділ, дочірнє/асоційоване підприємство, а не навпаки.
3. Підставивши у фразу "господарською одиницею за межами України" визначення цього терміна, отримуємо: "Курсові різниці, що виникають щодо дебіторської заборгованості або зобов'язань за розрахунками з дочірнім, асоційованим, спільним підприємством, філією, представництвом або іншим підрозділом підприємства, які перебувають або ведуть господарську діяльність за межами України, погашення яких не планується і не є ймовірним у найближчій перспективі, відображаються у складі іншого додаткового капіталу та відображаються в іншому сукупному доході".
4. П. 10 НП(С)БО 21 визначає порядок врахування показників статей фінансової звітності закордонної господарської одиниці у звітності головного українського підприємства.
5. Включення статей фінансової звітності господарської одиниці за межами України до консолідованої фінансової звітності здійснюється згідно з НП(С)БО 2.

Таким чином, на наш погляд, положення НП(С)БО 21 застосовуються саме у випадку, коли українське підприємство виступило засновником/співзасновником "господарської одиниці за межами України" або має інвестиції в таку одиницю. Нерезидент, який є засновником або інвестором українського підприємства, не може вважатися господарською одиницею за межами України для потреб НП(С)БО 21.

Але згідно зі ст. 6 Закону про бухоблік, державним органом, який в Україні займається регулюванням методології бухобліку і затверджує НП(С)БО, є Мінфін. Тому може бути доречним звернутися до Мінфіну з письмовим запитом і отримати консультацію з цього питання.

Що таке «найближча перспектива»?

Згідно з судовою практикою Верховного Суду (див. Постанову ВС від 07.04.2021 р. у справі №826/17777/18), поняття "найближчої перспективи" не закріплене в законодавстві України. Верховний Суд зазначає, що такий оціночний критерій, як "найближча перспектива", наведений у пункті 9 НП(С)БО 21, може визнаватися судами дотриманим залежно від обставин, встановлених у ході судового розгляду конкретної справи.

На наш погляд, найближчою перспективою може бути період до одного року. Адже цей період вкладається в поняття поточного періоду.

Але рекомендуємо з цього питання отримати консультацію в Мінфіну.

Чи можна вважати, що якщо у компанії-резидента є фінансові можливості і наміри для виконання зобов’язань перед компанією-нерезидентом, але наразі це неможливо через обмеження з боку НБУ, на час дії режиму воєнного стану (які мають бути зняті після скасування режиму воєнного стану, або навіть раніше), то вважається, що погашення зобов’язань планується і є можливим у найближчій перспективі?.

З урахуванням сказаного вище, якщо компанія-резидент очікує, що воєнний стан буде припинено протягом року, то це можна вважати найближчою перспективою. Але ще раз повторимося, що оскільки критерії розуміння «найближчої перспективи» не встановлені чинним законодавством, може бути доречно отримати консультацію в Мінфіну.

Якщо іноземна компанія надала кредит підприємству-резиденту України, чи має право підприємство відносити на витрати в повному обсязі курсові різниці, що виникають щодо тіла кредиту та нарахованих відсотків?

Якщо така компанія не є господарською одиницею за межами України, то, на наш погляд, у будь-якому разі підприємство може відображати витрати в обсязі курсових різниць.

Якщо є господарською одиницею за межами України, то це питання потрібно вирішувати з огляду на аналіз, який ми навели вище.

Ще раз нагадаємо, що можна звернутися до Мінфіну за консультацією.