Які є варіанти облікової політики щодо валютних операцій?

Відповідно до п. 1.3 Методрекомендацій №635, у розпорядчому документі про облікову політику наводяться принципи, методи і процедури, які використовуються підприємством для ведення бухгалтерського обліку, складання і подання фінансової звітності та щодо яких нормативно-правовими актами з бухгалтерського обліку передбачено більш ніж один їх варіант, а також попередні оцінки, які використовуються підприємством з метою розподілу витрат між відповідними звітними періодами. Одноваріантні методи оцінки, обліку і процедур до такого розпорядчого документа включати недоцільно.

На практиці кожне підприємство, якому доводилося обирати одну облікову альтернативу з декількох дозволених, вже тим самим формує свою облікову політику, навіть якщо воно і не видає про це окремого розпорядчого документу (як правило, це наказ).

За звичайних умов наказ про облікову політику складається або на дату держреєстрації підприємства, або на початок будь-якого звітного року – щоб застосовувати нову політику з початку нового звітного періоду. 

Обов’язку щодо затвердження наказу про облікову політику немає, відповідальності за незатвердження – теж немає. Є лише відповідальність за неправильне ведення бухобліку та складання недостовірної фінзвітності, але правильно вести облік та складати достовірну фінзвітність можна і без затвердженого наказу про облікову політику. Головне – це приймати правильні та професійні рішення у тих випадках, в яких правила бухобліку передбачають здійснення вибору з декількох можливих альтернатив, і тим самим буде забезпечено достовірність фінансової звітності. Також важливо дотримуватись приписів п. 9 П(С)БО 6 і не змінювати раніше обрані альтернативи без достатніх на те підстав.

Тепер подивимося, що нам говорять НП(С)БО про облік валютної виручки, зокрема, які альтернативи вони нам пропонують.

По-перше, відповідно до п. 5 НП(С)БО 21 операції в іноземній валюті під час первісного визнання відображаються у валюті звітності шляхом перерахунку суми в іноземній валюті із застосуванням валютного курсу на початок дня, дати здійснення операції (дати визнання активів, зобов'язань, власного капіталу, доходів і витрат). Підприємство може операції з безготівкових розрахунків в іноземній валюті відображати у валюті звітності у сумі, визначеній у документах банку, з урахуванням особливостей застосування банком валютного курсу на дату здійснення операції, у разі якщо це не суперечить вимогам податкового і митного законодавства в частині застосування валютного курсу.

По-друге, відповідно до п. 8 НП(С)БО 21 визначення курсових різниць за монетарними статтями в іноземній валюті проводиться на дату балансу, а також на дату здійснення господарської операції в її межах або за всією статтею (відповідно до облікової політики). Для визначення курсових різниць на дату балансу застосовується валютний курс на кінець дня дати балансу. При визначенні курсових різниць на дату здійснення господарської операції застосовується валютний курс на початок дня дати здійснення операції. Підприємство може здійснити перерахунок залишків на кінець дня за монетарними статтями в іноземній валюті, за якими протягом дня здійснювались господарські операції із застосуванням валютного курсу, встановленого на кінець цього дня.

Як бачимо, НП(С)БО 21 пропонує три опції, за якими можна обирати різні варіанти:

• Пункт 5 НП(С)БО 21: операції з безготівкових розрахунків в іноземній валюті відображати у валюті звітності у сумі, визначеній у документах банку, або не робити цього. Зазвичай на практиці цього не роблять, а перераховують суму в іноземній валюті із застосуванням валютного курсу на початок дня, дати здійснення операції. Саме цей варіант і описаний у запитанні;
• Пункт 8 НП(С)БО 21: визначати курсові різниці за монетарними статтями в іноземній валюті на дату здійснення господарської операції тільки в її межах або за всією статтею, до якої належить ця операція. Це рішення підприємство приймає самостійно;
• Пункт 8 НП(С)БО 21: здійснювати або ні перерахунок залишків на кінець дня за монетарними статтями в іноземній валюті, за якими протягом дня здійснювались господарські операції із застосуванням валютного курсу, встановленого на кінець цього дня. Ця альтернатива існує тільки формально, адже зараз валютний курс НБУ на початок і на кінець дня є однаковим.

Інші правила НП(С)БО 21 не передбачають вибору і тому їх не потрібно включати до наказу про облікову політику.

Тож якщо підприємство обрало ту чи іншу альтернативу для обліку валютних операцій, воно повинно внести відповідні зміни у наказ про облікову політику до початку здійснення таких операцій. 

Наприклад, текст доповнення може бути таким:

Відповідно до п. 5 НП(С)БО 21, операції в іноземній валюті під час первісного визнання відображаються у валюті звітності шляхом перерахунку суми в іноземній валюті із застосуванням валютного курсу на початок дня, дати здійснення операції (дати визнання активів, зобов'язань, власного капіталу, доходів і витрат).

Відповідно до п. 8 НП(С)БО 21, визначення курсових різниць за монетарними статтями в іноземній валюті проводиться на дату балансу, а також на дату здійснення господарської операції тільки в її межах.

Відповідно до п. 8 НП(С)БО 21 не здійснювати перерахунок залишків на кінець дня за монетарними статтями в іноземній валюті, за якими протягом дня здійснювались господарські операції із застосуванням валютного курсу, встановленого на кінець цього дня.

Звертаємо увагу, що кожне підприємство є унікальним і тому воно має складати свою облікову політику виключно самостійно, з урахуванням своїх подій та операцій, а також професійного судження керівництва та спеціалістів з обліку. Наведені вище варіанти є лише прикладом, а на практиці підприємство може зробити інший вибір.