Облік нестачі векселів

Бухгалтерський облік

На рахунку 35 обліковуються поточні векселі, тобто, такі, за якими строк погашення менше року.

Якщо під час інвентаризації виявлена нестача векселів, їх слід списати з балансу:

• Дт 947 Кт 35.

Тобто, нестача векселів призводить до їх списання з балансу. Їх не те, що можна списати, їх обов’язково потрібно списати.

Разом з тим сума списаної заборгованості за векселем обліковується на позабалансовому субрахунку 071 «Списана дебіторська заборгованість» протягом не менше трьох років з дати списання для спостереження за можливістю її стягнення у випадках зміни майнового становища боржника.

Якщо буде знайдено винуватця нестачі і вирішиться питання про відшкодування збитку, такі операції слід відобразити проводками:

• Дт 375 Кт 716 – відображена сума до відшкодування;
• Дт 311, 301 Кт 375 – отримане відшкодування від винної особи.

Поряд з цим, потрібно буде списати заборгованість з позабалансового субрахунку 071.

Податок на прибуток

Внаслідок списання векселів зменшується фінрезультат до оподаткування (Дт 791 Кт 947), який є основою для визначення об’єкта оподаткування податком на прибуток (див. пп. 134.1.1 ПКУ).

Якщо підприємство коригує фінрезультат до оподаткування на податкові різниці, то в розглядуваній ситуації, на наш погляд, слід застосувати різницю за пп. 141.2 ПКУ.

В пп. 141.2.1 ПКУ сказано, що фінрезультат до оподаткування збільшується:

• на суму від’ємного фінансового результату від продажу або іншого відчуження цінних паперів, відображеного у складі фінансового результату до оподаткування звітного періоду відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності;
• на суму від’ємного загального результату переоцінки цінних паперів (загальна сума уцінок цінних паперів перевищує загальну суму їх дооцінок за податковий (звітний) період) (крім державних цінних паперів або облігацій місцевих позик), відображеного у складі фінансового результату до оподаткування звітного періоду відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.

Списання векселя внаслідок нестачі не є відчуженням векселя і не має відношення до переоцінки. Тому за буквального розуміння цієї норми ПКУ вона не стосується розглядуваної ситуації, в відтак і різниця за пп. 141.2 ПКУ не застосовується. 

Таж припускаємо, що податкова служба трактуватиме поняття «відчуження» широко, включаючи будь-яке вибуття цінного паперу (векселя), тому вона і виступатиме за застосування зазначеної податкової різниці.

На жаль, думка податкової служби з цього питання нам невідома. Тому для уникнення непорозумінь може бути доречним отримати з цього питання індивідуальну податкову консультацію.