Бухоблік валютних відсоткових облігацій у емітента

З точки зору бухгалтерського обліку облігації відносяться до фінансових інструментів.

Фінансовий інструмент - контракт, який одночасно приводить до виникнення (збільшення) фінансового активу в одного підприємства і фінансового зобов'язання або інструмента власного капіталу в іншого (див. п. 4 НП(С)БО 13).

Для емітента у зв’язку з продажем облігацій виникає фінансове зобов’язання.

Фінансове зобов'язання - контрактне зобов'язання (див. п. 4 НП(С)БО 13):

а) передати грошові кошти або інший фінансовий актив іншому підприємству;

б) обмінятися фінансовими інструментами з іншим підприємством на потенційно невигідних умовах.

Відповідно до п. 29 НП(С)БО 13 фінансові інструменти первісно оцінюють та  відображають за їх фактичною собівартістю, яка складається із справедливої вартості активів, зобов'язань або інструментів власного капіталу, наданих або отриманих в обмін на відповідний фінансовий інструмент, і витрат, які безпосередньо пов'язані з придбанням або вибуттям фінансового інструмента (комісійні, обов'язкові збори та платежі при передачі цінних паперів тощо).

Облік витрат, пов'язаних з випуском, утриманням та обігом власних цінних паперів, ведеться на субрахунку 952 «Інші фінансові витрати».

Таким чином, витрати на сплату держмита і послуги з розміщення списуються, на наш погляд, в дебет субрахунку 952.

А довгострокові облігації обліковуються на субрахунку 521 «Зобов'язання за облігаціями».

Тож якщо на дату продажу облігацій на суму за номінальною вартістю 10 000 дол. США і отримання за них коштів офіційний курс НБУ становить, приміром, 39,7836 грн за 1 дол. США, в бухгалтерському обліку емітента така операція відображається проводкою:

• Дт 312 Кт 521 – 10 000 дол. США / 397 836 грн (10 000 х 39,7836).

Зобов’язання на субрахунку 521 буде погашатися коштами, тобто, воно є монетарним, отже, на кожну дату балансу та на дату здійснення господарської операції потрібно нараховувати і відображати курсові різниці:

• Дт 521 Кт 744 «Дохід від неопераційної курсової різниці» чи 
• Дт 974 Кт 521 «Втрати від неопераційних курсових різниць».

Разом з цим згідно з п. 31 НП(С)БО 13 на кожну наступну після визнання дату балансу фінансові зобов'язання оцінюються за амортизованою собівартістю, крім фінансових зобов'язань, призначених для перепродажу, і зобов'язань за похідними фінансовими інструментами.

Відповідно до п. 3 НП(С)БО 12 амортизована собівартість фінансової інвестиції - собівартість фінансової інвестиції з урахуванням часткового її списання внаслідок зменшення корисності, яка збільшена (зменшена) на суму накопиченої амортизації дисконту (премії).

Оскільки в розглядуваній нами ситуації облігація випускається без дисконту і премії, на наш погляд, вона обліковується за собівартістю. Поряд з цим можливе зменшення собівартості на суму зменшення корисності, якщо для цього будуть підстави.

Окрім того, оскільки облігація є відсотковою, на наш погляд, на кожну дату балансу, до моменту погашення, слід відображати нарахування відсотків:

• Дт 952 Кт 684 – нарахування відсотків;
• Дт 685 Кт 311, 312 – сплата відсотків.

Якщо відсотки нараховуються в іноземній валюті, то заборгованість за відсотками є монетарною заборгованістю, тому на неї в загальному порядку нараховуються курсові різниці, на дату балансу і на дату здійснення господарської операції (погашення).

Якщо від чергової дати балансу до дати погашення зобов’язання за облігаціями залишиться менше 12 місяців, зобов’язання переводиться до складу поточних:

• Дт 521 Кт 612 «Поточна заборгованість за довгостроковими зобов'язаннями в іноземній валюті».

Погашення зобов’язання:

• Дт 612 Кт 312.

Окрім того, нагадаймо, що на кожну дату балансу і на дату погашення відображаються курсові різниці (див. вище).