Чи можна визнати податковий кредит з ПДВ у першому кварталі, а відповідні витрати в бухобліку – в четвертому?

Відповідно до ч. 5 ст. 9 Закону про бухоблік господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені. Зокрема, це єдиний варіант обліку витрат, які не відносяться до майбутніх періодів.

Тому акти виконаних робіт, які підтверджують роботи, які були виконані саме у березні 2024 року, повинні бути відображені в обліку в цьому ж місяці. Як перенесення цих витрат на 39 рахунок до складу витрат майбутніх періодів, так і відображення їх у четвертому кварталі 2024 року є порушенням принципу нарахування в бухобліку, за яким доходи і витрати відображаються в бухгалтерському обліку та фінансовій звітності в момент їх виникнення, незалежно від дати надходження або сплати грошових коштів. Крім цього, відповідно до ч. 7 ст. 8 Закону про бухоблік головний бухгалтер або особа, яка забезпечує ведення бухгалтерського обліку підприємства, організує контроль за відображенням на рахунках бухгалтерського обліку всіх господарських операцій. Якщо акти виконаних робіт за березень 2024 року не були відображенні в цьому ж періоді, це вказує на недостатній контроль з боку особи, відповідальної за ведення бухобліку. 

Списання витрат за рахунок прибутку на рахунку 44 неприпустиме, тому що це пряме порушення права засновників підприємства на розподіл прибутку. Докладніше про це ми писали в цій аналітиці, в розділі «Чому не можна списувати витрати «за рахунок прибутку»?».

Отже, стосовно податку на прибуток можна зі 100%-ю впевненістю сказати, що під час перевірки податківці не сприймуть перенесення витрат з березня на інший звітний період. Наприклад, якщо такі акти відобразити у 4 кварталі 2024 року, під час перевірки податківці будуть вимагати виключення цих витрат з 4 кварталу. 

А якщо витрати будуть списані безпосередньо за рахунок прибутку, то вони не будуть проведені по витратних рахунках і не будуть відображені у Звіті про фінансові результати. На цій підставі податківці можуть говорити про те, що вони взагалі не відображені в обліку – адже платник податку на прибуток задекларував фінрезультат без врахування цих витрат.

Тож ймовірний сценарій перевірки може бути таким: витрати березня будуть виключені з 4 кварталу 2024, за наявності недоплати податку на прибуток буде нарахований відповідний штраф. Якщо податківці не погодяться на одночасне врахування цих витрат у 1 кварталі 2024 року, підприємству доведеться відстоювати їх при оскарженні ППР чи у суді, або подавати уточнюючу декларацію до вже перевіреного періоду, а це є підставою для позапланової перевірки відповідно до пп. 78.1.3 ПКУ. Списання витрат за рахунок прибутку може бути проігнороване перевіряючими – адже такі витрати не зменшили фінрезультат і не вплинули на показники витрат всіх звітних періодів, тобто їх немов би немає в обліку.

Але неправильне відображення в бухобліку господарських операцій не робить їх негосподарськими. Для визнання права на податковий кредит має значення саме господарське призначення виконаних робіт, тоді не виникає обов’язку нараховувати податкові зобов’язання згідно з пп. «г» пп. 198.5 ПКУ. Поняття господарської діяльності у пп. 14.1.36 ПКУ не містить застережень про те, в якому періоді повинні бути відображені витрати такої діяльності і чи повинні бути відображені взагалі. Але не все так просто.

Відповідно до пп. 198.1 ПКУ до податкового кредиту відносяться суми ПДВ, сплачені/нараховані, зокрема,  у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг. Для цілей оподаткування поняття робіт входить до поняття послуг – згідно з пп. 14.1.185 ПКУ постачання послуг - це будь-яка операція, що не є постачанням товарів.

Одночасно з цим, згідно з пп. 44.1 ПКУ для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту. Тому для підтвердження права на податковий кредит, скоріше за все, контролери будуть вимагати правильного відображення в обліку всіх первинних документів щодо тих господарськких операцій, за якими платник ПДВ визнає своє право на податковий кредит.

Тож якщо податківці виключать з витрат наступних звітних періодів березневі акти, або якщо витрати за цими актами будуть списані за рахунок прибутку, оминаючи операційні рахунки обліку витрат, то це означатиме, що цих операцій з придбання послуг начебто і немає. А раз так, то немає і права на податковий кредит – адже пп. 198.1 ПКУ говорить, що податковий кредит нараховується у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг.

Ми описали песимистичний варіант підходу контролерів до цієї ситуації. На нашу думку, неправильне відображення витрат в обліку (як перенесення їх на інший період, так і списання за рахунок прибутку) несе ризики того, що податківці не візьмуть до уваги ці акти, а відтак і поставлять під сумнів податковий кредит – не тому, що операції не господарські, а тому, що вони не відображені в обліку, а значить, і не відбувалися. 

Оптимістичним варіантом розвитку подій може бути лише такий варіант, за яким податківці під час перевірки визнають ці акти витратами березня 2024 року і тоді не буде підстав для того, щоб ставити під сумнів право на податковий кредит за цими витратами.

Загалом, витрати на придбання робіт в бухобліку та податковий кредит з ПДВ за цими ж операціями повинні бути відображені в тому періоді, в якому вони виникли. При цьому податковий кредит  може бути відображений пізніше операцій з придбання товарів чи послуг – відповідно до пп. 198.6 ПКУ у разі якщо платник ПДВ не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму ПДВ на підставі отриманих ПН/РК, зареєстрованих в ЄРПН, таке право зберігається за ним протягом 365 к.д. з дати складення ПН/РК. А ось навпаки, спочатку податковий кредит, потім витрати – нажаль, провести не можна.

Ми надали відповідь, виходячи з того, що підприємство є квартальним платником податку на прибуток, і правильне відображення витрат у звітних кварталах має значення для правильного визначення суми податку на прибуток у кожному кварталі. Якщо підприємство є річним платником податку на прибуток, то таке перенесення витрат з першого на четвертий квартал не впливає на річний фінрезультат. Проте контролери можуть застосувати формальний підхід і заперечувати право на податковий кредит раніше, ніж визнані відповідні витрати.