Фінансування постійного представництва: облік витрат нерезидента

Перш за все зазначимо, що в чинних НП(С)БО не прописана методика обліку господарських операцій між головним підприємством і його представництвом. Тому рекомендуємо з питань бухгалтерського обліку таких господарських операцій звернутися до Мінфіну.

Нижче наводимо власну думку з приводу обліку таких операцій.

Детально про особливості бухгалтерського обліку, оподаткування постійних представництв щодо коштів чи іншого майна, яке отримується такими представництвами від нерезидентів, можна почитати, приміром, тут, тут.

Далі скажемо тезисно.

На представництва іноземних СГ поширюються норми Закону про бухоблік (ч. 1 ст. 2).

Для представництв іноземних СГ, крім тих, що зобов’язані складати фінзвітність за МСФЗ, встановлюється скорочена за показниками фінзвітність у складі балансу та звіту про фінансові результати (ч. 3 ст. 11 Закону про бухоблік).

Тобто постійні представництва складають фінансовий звіт суб’єкта малого підприємництва (форми №1-м і 2-м) за правилами НП(С)БО 25.

Розрахунки між підприємством та його відокремленим підрозділом обліковують на субрахунку 683 «Внутрішньогосподарські розрахунки»: згідно з Інструкцією №291 на ньому ведуть облік внутрішньогосподарських розрахунків з виробничими одиницями і господарствами, виділеними на окремий баланс, за взаємним:

• відпуском матеріальних цінностей;
• реалізацією продукції, робіт, послуг;
• передачею витрат загальноуправлінської діяльності;
•  виплатою заробітної плати працівникам цих господарств;
• за іншими видами розрахунків.

Передачу активів від одного підрозділу (філії) іншому, виділеному на окремий баланс, відображають за кредитом рахунків обліку відповідних активів і дебетом субрахунку 683, а їх одержання – зворотною кореспонденцією цих рахунків.

Таким чином, якщо представництво виділено на окремий баланс, отримання від нерезидента мобільних телефонів, комп’ютерів, коштів на фінансування зарплати відображатиметься у бухобліку представництва проведенням у кореспонденції з субрахунком 683:

• Дт 10, 11 Кт 683 – отримано комп’ютери і мобільні телефони;
• Дт 311 Кт 683 – отримано кошти на рахунок для фінансування зарплати.

На підставі цих проводок в окремому балансі (форми № 1-мс) відокремленого підрозділу залишок на рахунках 10, 11 буде відображено в рядку 1010 і 1011. Залишок на субрахунку 311 – в рядку 1165, а залишок на субрахунку 683 – в рядку 1690.

Як бачимо, за наслідками цих господарських операцій у відокремленого підрозділу відсутні показники фінрезультату до оподаткування, тобто відсутні доходи та/чи витрати (прибутки або збитки).

Але ж згідно з пп. 134.1.1 ПКУ об’єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними положеннями цього Кодексу.

Тобто, за наслідками наведених вище операцій об’єкта оподаткування податком на прибуток не виникає.

А згідно з пп. 49.2 ПКУ платник податків зобов’язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають об’єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог ПКУ подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є.

Тобто, якщо об’єкта оподаткування не виникає, то декларацію з податку на прибуток можна не подавати. Але подеколи на практиці податківці трактують цю норму досить широко, що начебто не подають декларацію, якщо взагалі не було жодної господарської операції. А якщо такі операції були, тобто, вони відображаються у фінзвітності, то декларацію слід подавати. В такому разі декларація буде подана без заповнення таблиці показників. Але додатком до такої декларації буде заповнена фінзвітність.

Але остаточне рішення щодо питання подання декларації в цій ситуації має прийняти кожен платник самостійно. Можна також отримати індивідуальну податкову консультацію.

Декларацію разом з фінзвітністю подає нерезидент за наслідками діяльності свого представництва. Разом з тим нерезидент може довірити своєму представництву подавати таку декларацію. Про це ми писали тут.

Якщо комп’ютери, телефони почнуть використовуватися в діяльності представництва з адміністративною метою і на них нараховуватиметься амортизація, в окремому обліку представництва, на наш погляд, це відображатиметься проводкою:

• ·       Дт 92 Кт 13 – нарахована амортизація.

Проводки у разі нарахування і виплати зарплати, на наш погляд, такі:

• Дт 92 Кт 661 – нарахована зарплата;
•  Дт 92 Кт 651 – нараховано ЄСВ;
• Дт 661 Кт 641, 642 – утримано ПДФО, ВЗ;
• Дт 661 Кт 311 – перераховано зарплату на банківські рахунки працівників;

Дт 651 Кт 311 – перераховано ЄСВ;

• Дт 641, 641 Кт 311 – перераховано ПДФО, ВЗ.

Понесені протягом звітного періоду витрати списують до складу фінрезультатів:

• Дт 791 Кт 92.

А потім до складу збитків:

• Дт 442 Кт 791.

В такому разі представництво отримає від’ємний фінансовий результат. Тож за наслідками цих операцій слід буде подавати декларацію із збитками.

Щоправда, є й інший погляд на бухоблік зазначених операцій. Замість рахунку 92 витрати списуються на рахунок 683, тобто, фактично витрати передаються на баланс підприємства нерезидента. Який з цих двох варіантів обрати, підприємство має вирішити самостійно. В будь-якому разі, повторимося, рекомендуємо звернутися до Мінфіну.

Щодо скасування реєстрації нерезидента платником податку на прибуток

На наш погляд, якщо нерезидент не здійснюватиме господарську діяльність через постійне представництво, тобто, через таке представництво не буде здійснюватися продаж товарів, робіт, послуг, а також якщо нерезидент не здійснюватиме інших операцій, про які детальніше тут, то у нерезидента немає підстав бути платником податку на прибуток. Отже, таку реєстрацію слід скасувати. Поряд з цим, зазначене представництво не відповідає поняттю постійного представництва нерезидента. Детальніше про це тут.