Відповідно до положень НП(С)БО 27, необоротний актив визнається утримуваним для продажу у разі, якщо:
- економічні вигоди очікується отримати від їх продажу, а не від їх використання за призначенням;
- вони готові до продажу у їх теперішньому стані;
- їх продаж, як очікується, буде завершено протягом року з дати визнання їх такими, що утримуються для продажу;
- умови їх продажу відповідають звичайним умовам продажу для подібних активів;
- здійснення їх продажу має високу ймовірність, зокрема якщо керівництвом підприємства підготовлено відповідний план або укладено твердий контракт про продаж, здійснюється їх активна пропозиція на ринку за ціною, що відповідає справедливій вартості.
Коли необоротний актив, в нашому випадку нежитлова нерухомість, відповідає даним критеріям, то підприємство припиняє нараховувати амортизацію та визнавати витрати за даним активом.
Відповідно до пп.7 НП(С)БО 16, витрати визнаються витратами певного періоду одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони здійснені. Витрати, які не можливо прямо пов’язати з доходами певного періоду, відображаються у складі витрат того періоду, в якому вони виникли.
Нежитлове приміщення не генерує дохід, тому витрати на послуги з охорони та управління є витратами періоду. Також ці витрати не пов'язані з виробництвом та/або реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг). Тому їх доцільно відображати у складі інших витрат діяльності, з відображенням за Дт 977.
***
Додатково читайте: Продаж основних засобів: як правильно відобразити у бухобліку?
Увага!
Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook
Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!
Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.
Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 99 грн/міс
Передплатити