Можливість зарахування сплаченого за кордоном податку в рахунок податку на прибуток
Якщо підприємство є платником податку на прибуток, то воно в принципі може на суму сплаченого за кордоном податку зменшити податок на прибуток, розрахований за даними декларації з податку на прибуток.
Про особливості такого зарахування можна почитати тут, тут, тут.
Зарахування сплачених за митним кордоном України сум податку здійснюється за умови подання письмового підтвердження контролюючого органу іншої держави щодо факту сплати такого податку та за наявності чинного міжнародного договору України про уникнення подвійного оподаткування доходів.
Разом з тим не підлягають зарахуванню у зменшення податкових зобов’язань такі податки, сплачені в інших країнах:
- податок на капітал/майно та приріст капіталу;
- поштові податки;
- податки на реалізацію (продаж);
- інші непрямі податки незалежно від того, підпадають вони під категорію прибуткових податків чи оподатковуються іншими податками згідно із законодавством іноземних держав.
Бухгалтерський облік
Особливості бухгалтерського обліку при експорті послуг ми детально розглядали тут, особливості оподаткування тут.
Яким чином відображати в бухгалтерському обліку податок, утриманий нерезидентом, в нормативних документах з бухгалтерського обліку прямо не сказано.
На наш погляд, можна взяти до уваги такі міркування.
Відповідно до п. 7 НП(С)БО 15 дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) - загальний дохід (виручка) від реалізації продукції, товарів, робіт або послуг без вирахування наданих знижок, повернення раніше проданих товарів та непрямих податків і зборів (податку на додану вартість, акцизного збору тощо).
Відповідно до Інструкції №291 за кредитом субрахунків 701-703 відображається збільшення (одержання) доходу, за дебетом - належна сума непрямих податків (акцизного податку, податку на додану вартість та інших, передбачених законодавством) тощо.
На субрахунку 704 «Вирахування з доходу» за дебетом відображаються суми надходжень за договорами комісії, агентськими та іншими аналогічними договорами на користь комітентів, принципалів; сума наданих після дати реалізації знижок покупцям, вартість повернених покупцем продукції та товарів та інші суми, що підлягають вирахуванню з доходу.
З наведеного, на наш погляд, випливає два можливі варіанти відображення утриманого нерезидентом податку.
Перший варіант:
- Дт 362 Кт 703 – на суму наданих послуг;
- Дт 703 Кт 641н – на суму утриманого нерезидентом податку;
- Дт 641н Кт 362 – зменшена заборгованість нерезидента на суму податку.
Другий варіант:
- Дт 362 Кт 703 – на суму наданих послуг;
- Дт 704 Кт 362 – зменшена заборгованість нерезидента на суму податку.
З обох варіантів бухобліку випливає, що податок на прибуток буде сплачуватися з «чистої» суми, фактично отриманої на рахунок, за вирахуванням податку, що утриманий нерезидентом. За умовами запитання фінрезультат до оподаткування збільшиться на 153 долара США та зменшиться на собівартість наданих послуг.
Яким чином підтвердити утримання нерезидентом податку, нормативні документи не встановлюють. Вважаємо, що цей момент потрібно врегулювати договором між підприємством і нерезидентом. Наприклад, це може бути довідка, надана нерезидентом, або підтвердження (довідка тощо) контролюючого органу іншої держави щодо факту сплати такого податку.
Ще раз підкреслимо, що ми навели два, на наш погляд, можливих варіантів бухгалтерських проводок для розглядуваної ситуації.
Але в Україні державним органом, що регулює питання методології бухгалтерського обліку, є Мінфін (див. ч. 2 ст. 6 Закону про бухоблік). Тому для уникнення непорозумінь для вирішення цього питання може бути доречним звернутися до Мінфіну. Як направити звернення, можна прочитати на сайті Мінфіну тут).
Що з валютним контролем?
Операції, на які не поширюється валютний контроль, наведені в постанові Нацбанку від 14.05.2019 р. №67 "Про встановлення винятків та (або) особливостей запровадження граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів і внесення змін до деяких нормативно-правових актів".
В цій Постанові №67 є різні види послуг, робіт.
Наприклад, згідно з п. 5 ч. 1 Постанови №67 - послуги, роботи (крім транспортних і страхових послуг та/або робіт), права інтелектуальної власності та (або) інші немайнові права, що експортуються.
Тож якщо послуги, що надає підприємство, підпадають під цю позицію, то валютний контроль на них не поширюється.
Окрім того, валютний контроль не поширюється на операції, суми якої є меншою за 400 000 грн. (див. п. 14-2, п. 14-3 Постанови №18, пп. 1 п. 22 Положення №5).
Поряд з цим банк завершує здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків якщо сума незавершених розрахунків за операцією з експорту, імпорту товарів не перевищує незначної суми (див. пп. 1 п. 9 Інструкції №7). Незначна сума згідно з ст. 20 Закону №361-IX – 400 000 грн.
Тобто, якщо недоплачена за договором сума, яку нерезидент перерахував як податок, менше 400 000 грн., банк завершує здійснення валютного нагляду.
Увага!
Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook
Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!
Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.
Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 116 грн/міс
Передплатити