Нарахування податкової амортизації на виведене з експлуатації обладнання

Дещо про бухгалтерську амортизацію

За загальним правилом, ОЗ амортизуються протягом строку корисного їх використання. Тому, якщо керівник підприємства прийме рішення вивезти ОЗ із експлуатації (не законсервувати), то це потрібно документально оформити. Це може бути наказ або акт виведення ОЗ із експлуатації.

Згідно з пп. 55 МСБО 16, амортизація ОЗ починається з моменту, коли він стає придатним для використання, а припиняється – лише на одну з двох дат, яка відбувається раніше:

• на дату, з якої ОЗ класифікують як актив, утримуваний для продажу; або
• а дату, з якої припиняють визнання активу.

Отже, дана норма не передбачає припинення амортизації, коли актив не використовують або він вибуває з активного використання, доки актив не буде амортизований повністю. Тому питання призупинення бухгалтерської амортизації на період виведення з експлуатації обладнання для підприємства, що працює за МСФЗ-стандартами, не постає.

Податкова амортизація

Відповідно до п. 6 МСБО 16, строк корисного використання – це:

а) період, протягом якого очікується, що актив буде придатний для використання суб'єктом господарювання, або

б) кількість одиниць виробленої продукції чи подібних одиниць, що їх суб'єкт господарювання очікує отримати від активу.

Відповідно до пп. 56 МСБО 16, майбутні економічні вигоди, втілені в активі, споживаються суб'єктом господарювання переважно через використання активу. Проте інші фактори, такі як технічне або комерційне старіння, а також моральний і фізичний знос активу (в той час, коли цей актив не використовують), часто призводять до зменшення очікуваних від активу економічних вигід.

Отже, зважаючи на дану норму та беручи ще до уваги пп. 138.3.2 ПКУ напрошується висновок, про відсутність можливості призупинення нарахування амортизації в МСФЗ. Тому що тимчасове невикористання обладнання не робить його таким, що не призначений взагалі для використання в господарській діяльності підприємства. 

Свого часу, до аналогічного висновку дійшов Мінфін, виклавши його у своєму листі 22.04.2019 р.  №11210-09-63/11170.

Проте, податківці неодноразово у своїх роз’ясненнях викладали протилежну думку з цього питання, яка полягала в тому, що підприємства, які працюють за МСФЗ, не мають права на нарахування податкової амортизації в період фактичного невикористання ОЗ. Ось декілька таких листів є, наприклад: ІПК ДПСУ від 28.12.19 р. №2210/6/99-00-07-02-02-15/ІПК, №2522/6/99-99-15-02-02-15/ІПК, від 26.04.19 р. 

Що кажуть суди? За рішенням Донецького окружного адмінсуду від 04.11.2019 р. у справі №200/11764/19-а скасовано ІПК, отриману платником з подібними висновками та скасовано обмеження щодо непроведення податкової амортизації, коли такі ОЗ не призначені для використання в госпдіяльності згідно з пп. 138.3.2 ПКУ. 

Тож, якщо підприємство бажає нараховувати податкову амортизацію, всупереч листам податкової, то можна користуватися даним судовим рішенням при захисті свого права на це при перевірці.

Проте, якщо обладнання, яке частково виведене з експлуатації, й надалі не буде використовуватися в виробничій діяльності, чи з інших причин, якщо керівник підприємства згодом прийме рішення списати його, то й не буде критерія визнання його активом або воно перестане відповідати визначенню ОЗ для цілей оподаткування у пп. 14.1.138 ПКУ. Відповідно, не буде й податкової амортизації.

Тоді в бухобліку, керуючись п. 67 МСФЗ 16, слід припиняти визнання балансової вартості об'єкта основних засобів:

а) після вибуття, або

б) коли не очікують майбутніх економічних вигід від його використання або вибуття.

А головне, що буде для ОЗ в податковому обліку при здійсненні такого списання.

В податковому обліку, якщо ОЗ вже не будуть використовуватись в господарській діяльності (тобто вже не призначаються для неї), то вони перестають відповідати визначенню основних засобів за пп. 14.1.138 ПКУ.

Основні засоби - матеріальні активи, у тому числі запаси корисних копалин наданих у користування ділянок надр (крім вартості землі, незавершених капітальних інвестицій, автомобільних доріг загального користування, бібліотечних і архівних фондів, матеріальних активів, вартість яких не перевищує 20000 гривень, невиробничих основних засобів і нематеріальних активів), що призначаються платником податку для використання у господарській діяльності платника податку, вартість яких перевищує 20000 гривень і поступово зменшується у зв'язку з фізичним або моральним зносом та очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких з дати введення в експлуатацію становить понад один рік (або операційний цикл, якщо він довший за рік).