Оплатили за імпортне авто з рахунку підприємства, а МД оформлено на іншу особу: що робити?

Помилка підприємства в даній ситуації полягає в тому, що митна декларація оформлена не на підприємство, яке оплатило автомобіль, а на фізичну особу – директора. В графі 8 митної декларації зазначається інформація про одержувача – зазначену в транспортному документі особу, якій перевізник згідно з транспортними документами або за дорученням відправника (відправник, що доставляє товари самостійно, не користуючись послугами перевізника) має передати товари. Якщо одержувачем є інша особа, ніж підприємство, яке оплатило автомобіль, таке підприємство не зможе оприбуткувати автомобіль в рахунок раніше сплачених коштів 6000 євро.

Оскільки автомобіль ввезено через приватну фізичну особу, то й передання цього автомобіля благодійному фонду потрібно теж оформляти через цю фізичну особу. В такому разі ця операція не має стосунку до підприємства, яке оплатило кошти за цей автомобіль.

У підприємства ж залишається дебіторська заборгованість, яка виникла після оплати 6000 євро продавцю автомобіля. Оскільки підприємство знає, що ця заборгованість вже не буде погашена, вона не повинна визнаватися активом і має бути списана.

В бухобліку дебіторська заборгованість списується в тому періоді, в якому вона перестала бути активом, тобто перестала відповідати вимогам п. 5 НП(С)БО 10. В даному випадку це буде період, коли автомобіль був ввезений в Україну через директора і підприємство не було імпортером цього автомобіля, з чого випливає висновок, що воно вже не отримає економічних вигід від погашення заборгованості.

Якщо підприємство не коригує фінрезультат з метою оподаткування, списання заборгованості зменшує фінрезультат за правилами бухобліку у періоді списання – див. таблицю.

Якщо підприємство коригує фінрезультат, воно повинно звернути увагу на податкові правила списання безнадійної заборгованості у пп. 139.2 ПКУ. Докладніше про це ми писали у цій аналітиці. В даному випадку очевидно, що строк позовної давності за цією заборгованістю ще не сплив, тож в бухобліку підприємство може списати її вже зараз та одночасно збільшити фінрезультат з метою оподаткування на суму списаної заборгованості. Потім, в тому періоді, в якому закінчиться строк позовної давності за цією заборгованістю, підприємство зможе зменшити фінрезультат з метою оподаткування на суму списаної заборгованості.

Визначення строку позовної давності є окремим питанням і повинно вирішуватися на підставі первинних документів та деталей цієї операції.

Щодо валютного нагляду нагадаємо, що зовнішньоекономічні операції в розмірі до 400 тисяч гривень не підлягають валютному нагляду, тож сума 6000 євро не контролюється банком – див. нашу публікацію тут.

Бухоблік списання суми, що була сплачена за автомобіль, показаний у таблиці.