Як передати автомобіль від ГО у користування ЗСУ?

Для гуманітарної допомоги є Порядок №298, що поширюється на юридичних осіб незалежно від видів діяльності та форм власності (крім бюджетних установ), які одержали гуманітарну допомогу (отримувачі), які її потребують і яким вона безпосередньо надається (набувачі).

У ситуації, що розглядається, за вартість, за якою авто оприбутковується, беруть митну вартість (див. п. 1.6 Порядку №298). Якщо вона зазначена в іноземній валюті, то перераховується у гривні за правилами П(С)БО 21. Оскільки в даному випадку зібрані кошти не обліковувалися, то це авто слід оприбуткувати як гуманітарну допомогу від нерезидента (точніше, від особи, яка передала цей автомобіль).

У бухгалтерському обліку ГО безоплатно отримані ОЗ відображають проведеннями:

• Дт 152 Кт 484 — на митну вартість;
• Дт 152 Кт 631, 641, 685 — витрати, наведені в п. 8 НП(С)БО 7 (ввізне мито, акциз, ПДВ, перевезення тощо), якщо ГО понесла такі витрати при розмитненні автомобіля;
• Дт 105 Кт 152 — введення в експлуатацію (зарахування на баланс) ОЗ.

Зарахування автомобіля на баланс ГО оформляє актом введення в експлуатацію ОЗ. Оскільки форма такого акта, затверджена наказом Мінфіну від 13.09.2016 р. №818, є обов’язковою тільки для підприємств державного сектору, ГО може скласти такий акт за довільною формою.

Надалі на цей автомобіль у загальному порядку нараховується амортизація: Дт 94 Кт 131. Ліквідаційна вартість, строк, метод амортизації визначаються в Акті введення в експлуатацію комісією, призначеною керівником ГО.

У сумі, пропорційно до нарахованої амортизації, визнається дохід (див. п. 1.5 Наказу №298): Д-т 484 К-т 745.

Наголосимо, що це були правила обліку авто, отриманого як гуманітарна допомога та використаного одержувачем (ГО) як основний засіб.

В даному випадку ГО планувала передати автомобіль для потреб ЗСУ, але на практиці виникла необхідність передати автомобіль в безоплатне користування військовій частині. Такі відносини підпадають під ознаки договору позички, що передбачений главою 60 ЦКУ «Позичка». 

Відповідно до ст. 827 ЦКУ за договором позички одна сторона (позичкодавець) безоплатно передає або зобов'язується передати другій стороні (користувачеві) річ для користування протягом встановленого строку. Користування річчю вважається безоплатним, якщо сторони прямо домовилися про це або якщо це випливає із суті відносин між ними.

Згідно з ст. 828 ЦКУ договір позички між юридичними особами, а також між юридичною та фізичною особою укладається у письмовій формі. Договір позички транспортного засобу (крім наземних самохідних транспортних засобів), в якому хоча б однією стороною є фізична особа, укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню. Як бачимо, в даному випадку договір позички автомобіля як наземного самоходного транспортного засобу повинен укладатися у письмовій формі та не підлягає обов’язковому нотаріальному посвідченню. 

Сама операція з передання автомобіля у позичку оформляється актом приймання-передачі автомобіля за довільною формою. Після підписання такого акту ГО продовжує нараховувати амортизацію цього автомобіля до його повернення або до кінця строку амортизації. Оскільки автомобіль переданий ЗСУ для виконання відповідних завдань, його амортизація списується на статутні витрати ГО – на рах. 94.

Якщо автомобіль буде знищено (втрачено тощо), його потрібно буде списати з балансу ГО як знищений/втрачений об’єкт ОЗ. Звісно, військова частина повинна повідомити ГО про факт знищення чи втрати автомобіля. Форму та порядок такого повідомлення варто прописати в договорі позички.

Звертаємо увагу, що на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану не вважається порушенням передача майна, надання послуг неприбутковою організацією, використання доходів неприбуткової організації для фінансування видатків, не пов’язаних з реалізацією цілей та діяльності, визначених її установчими документами, за умови що такі послуги, майно добровільно надані Збройним Силам України, Національній гвардії України, Службі безпеки України, Службі зовнішньої розвідки України, Державній прикордонній службі України, Міністерству внутрішніх справ України, добровольчим формуванням територіальних громад, іншим утвореним відповідно до законів України військовим формуванням, їх з’єднанням, військовим частинам, підрозділам, установам або організаціям, що утримуються за рахунок коштів державного бюджету, для потреб забезпечення оборони держави (п. 63 підрозділу 4 розділу ХХ ПКУ). Нашу новину про це читайте тут.

ПДВ

Формально договір позички є безоплатним, проте податківці звертали увагу на п. 188.1 ПКУ, за яким база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених послуг не може бути нижче звичайних цін, і вважали, що за договором позички потрібно нараховувати зобов’язання з ПДВ на звичайну ціну оренди об’єкта, переданого у позичку. Якщо ГО не є платником ПДВ, у загальному випадку їй все одно потрібно контролювати обсяг оподатковуваних операцій з метою обов’язкової реєстрації платником ПДВ. Докладніше про це – тут. 

Але війна внесла свої корективи: безоплатне постачання товарів та послуг на користь ЗСУ не є постачанням для цілей оподаткування ПДВ (п. 32-1 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ), причому пп. 198.5 ПКУ також не застосовується, тобто не потрібно донараховувати ПДВ, сплачений при придбанні товарів/послуг, використаних для постачання послуг ЗСУ.

Тож в даному випадку на звичайну вартість оренди такого автомобіля ПДВ не нараховується і тому цей договір позички не впливає на розрахунок обсягу 1 млн грн з метою обов’язкової реєстрації ГО як платника ПДВ.