Списання переплати з орендної плати за земельні ділянки у м. Донецьку

Відповідно до пп. 38.7 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ не нараховується та не сплачується у період з 14 квітня 2014 року по 31 грудня року, в якому завершено проведення антитерористичної операції та/або операції Об’єднаних сил (ООС), плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки, що розташовані на тимчасово окупованій території та перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, фізичних або юридичних осіб.

Антитерористична операція на сході України тривала з 14 квітня 2014 року до 30 квітня 2018 року. Після АТО на сході України була введена операція Об'єднаних сил (ООС).

Нараховані та сплачені за період проведення антитерористичної операції (зверніть увагу, що тут не згадується про операцію ООС) суми плати за землю відповідно до ст. 269-289 ПКУ за земельні ділянки, розташовані на тимчасово окупованій території, та/або території проведення антитерористичної операції, не підлягають поверненню на поточний рахунок платника податку, не спрямовуються на погашення грошового зобов’язання (податкового боргу) з інших податків, зборів, не повертаються у готівковій формі за чеком у разі відсутності у платника податків рахунка в банку. До зазначених сум надміру сплачених грошових зобов’язань не застосовуються строки давності, встановлені ст. 102 ПКУ, крім сум надміру сплачених податкових зобов’язань платників податків, які припиняють свою діяльність.

Якщо орендна плата була нарахована (тобто задекларована у декларації) та сплачена за період з 14.04.2014 р. по 30.04.2018 р. всупереч звільненню від такого нарахування та сплати, то такі суми можуть вважатися безнадійним боргом, який слід списати.

А якщо сума переплати раніше не була нарахована і задекларована у деклараціях, а просто була здійснена переплата без відповідного декларування, то на нашу думку, така переплата є надміру сплаченим грошовим зобов’язанням і не підпадає під дію пп. 38.7 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ. До неї можна застосувати положення ст. 43 ПКУ.

Відповідно до пп. 43.3 ПКУ, обов’язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов’язання та пені є подання платником податків заяви про таке повернення протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми та/або пені.

На період карантину з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину у зв’язку з COVID-19, зупиняється перебіг строків давності, передбачених статтею 102 цього Кодексу.

Податківці про це писали тут. Ми також коментували цю проблему тут у розділі «Чи зупинено інші строки за ст. 102 ПКУ?».

Наразі карантин продовжено до 30.04.2023 року – див. тут.

Висновки

Отже, на нашу думку, якщо сплачені суми орендної плати за період АТО з 14.04.2014 р. по 30.04.2018 р. не були нараховані у деклараціях, то їх можна списати тільки після спливу строку 1095 днів відповідно до пп. 43.3 ПКУ. Якщо строк 1095 днів з дати виникнення переплати ще не сплив (з урахуванням його подовження на час карантину), ці суми не можна списати як безнадійну заборгованість.

Якщо суми орендної плати були нараховані  (тобто задекларовані) та сплачені за період АТО з 14.04.2014 р. по 30.04.2018 р., то їх можна списати на підставі п. 38.7 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ без врахування строку 1095 днів.