Бухгалтерський облік
Безнадійна дебіторська заборгованість - це поточна дебіторська заборгованість, щодо якої існує впевненість про її неповернення боржником або за якою минув строк позивної давності (див. п. 4 НП(С)БО 10).
Тобто, для цілей бухгалтерського обліку дебіторська заборгованість стає безнадійною з двох підстав:
1. підприємство має впевненість, що заборгованість не буде повернено;
2. минув строк позивної давності.
Щодо першої підстави:
НП(С)БО 10 не встановлює, яким чином потрібно обгрунтовувати впевненість. Тому в кожній конкретній ситуації це питання вирішується по-своєму.
Наприклад, підприємство втратило усілякий зв’язок з боржником нерезидентом. Можливостей для його розшуку немає. Підприємство вважає, що цього досить для того, щоби бути певним про неповернення боржником заборгованості.
Щодо другої підстави:
Позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (ст. 256 ЦКУ).
Тобто, якщо минув строк позовної давності, піприємство не зможе подати позов до суду про стягнення заборгованості. Таким чином, така заборгованість вважається безнадійною.
Що робити в бухобліку із безнадійною заборгованістю?
Відповідно до п. 11 НП(С)БО 10, виключення безнадійної дебіторської заборгованості з активів здійснюється з одночасним зменшенням величини резерву сумнівних боргів. У разі недостатності суми нарахованого резерву сумнівних боргів безнадійна дебіторська заборгованість за продукцію, товари, роботи, послуги списується з активів на інші операційні витрати.
Поточна дебіторська заборгованість, щодо якої створення резерву сумнівних боргів не передбачено, у разі визнання її безнадійною списується з балансу з відображенням у складі інших операційних витрат.
Тобто, дебіторська заборгованість, визнана безнадійною, списується з балансу. Якщо за такою заборгованістю нараховувався резерв сумнівних боргів, вона списується проводкою: Дт 38 Кт 36.
Якщо резерв не створювався чи його недостатньо, заборгованість списується на інші операційні витрати: Дт 944 Кт 36.
Поряд з цим згідно з нормами Інструкції №291 сума списаної заборгованості зараховується на позабалансовий субрахунок 071 «Списана дебіторська заборгованість», на якому обліковується протягом не менше трьох років з дати списання для спостереження за можливістю її стягнення у випадках зміни майнового становища боржника. Якщо мине ці три роки, і заборгованість не буде стягнена, підприємство може списати заборгованість з позабалансового субрахунку 071.
На підставі яких документів списують заборгованість?
Чинними нормативними документами не встановлено, яким чином потрібно оформляти списання заборгованості. Тому це питання вирішується самостійно підприємством. На практиці заборгованість списують на підставі проведеної інвентаризації, на підставі матеріалів комісії, призначеної керівником для аналізу заборгованості, на підставі наказу керівника тощо.
Інвентаризація
Факт безнадійності заборгованості може бути встановлено під час чергової інвентаризації. Інвентаризаційна комісія встановлює такий факт, записує до інвентаризаційних відомостей відповідну заборгованість, встановлює факт безнадійності. Для цього може отримувати пояснення від відповідальних осіб. Наприклад, юрист підприємства може написати письмове пояснення на ім’я інвентаризаційної комісії, де пояснити підстави спливу строку позовної давності. Або під час засідання інвентаризаційної комісії може бути встановлено факт впевненості, що заборгованість не буде погашена. Наприклад, відповідальні особи (керівник, юрист тощо) зазначать про відсутність будь-якого зв’язку з боржником тощо (цей факт має бути зазначено у протоколі засідання інвентаризаційної комісії). У підсумковій частині протоколу комісія запропонує керівнику підприємства списати заборгованість, яка має ознаки безнадійної. Керівник затвердить такий протокол та інші інвентаризаційні документи, які й будуть документальною підставою для списання заборгованості в бухгалтерському обліку.
Комісія для аналізу заборгованості
Керівник призначає комісію для аналізу заборгованості. Така комісія, як і інвентаризаційна комісія, збирає інформацію про заборгованість, отримує пояснення відповідальних осіб, заслуховує інформацію від таких осіб на своєму засіданні, що оформляється протоколом. В протоколі робиться підсумок – списати заборгованість з балансу, оскільки вона має ознаки безнадійної.
Керівник затверджує матеріали роботи цієї комісії (протокол і додатки до протоколу) і вони є підставою для списання заборгованості в обліку.
Наказ керівника
Якщо підприємство має невеликий штат працівників, то питання із списанням заборгованості може вирішувати одноосібно керівник, якщо інше не передбачено статутними документами чи іншими документами підприємства, приміром, трудовою угодою з керівником тощо. В такому разі він видає наказ про списання заборгованості, яка набула ознаки безнадійної. В наказі також наводяться такі ознаки безнадійності, до наказу можуть додаватися додатки.
На підставі наказу заборгованість списується з балансу підприємства.
Кілька слів про строк позовної давності
Оскільки мова йде про заборгованість нерезидента, то слід звернути увагу на умови ЗЕД-договору з таким нерезидентом. Адже в договорі сторони можуть записати про застосування права (в тому числі встановлення строку позовної давності) держави нерезидента, а не України.
Якщо застосовується право України, то строк позовної давності встановлено главою 19 (ст. 256 – ст. 268) ЦКУ. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦКУ). Але для окремих видів вимог встановлюється спеціальна позовна давність. Окрім того, цієї главою ЦКУ встановлено правила визначення такого строку – коли він починається і коли закінчується.
Тому встановлення факту спливу строку позовної давності слід встановлювати з урахуванням особливостей конкретної ситуації.
Варто також зазначити, що на період карантину строки позовної давності подовжуються (див. ч. 12 «Прикінцевих та перехідних положень» ЦКУ).
На момент написання цієї консультації карантин діє з 12.03.2020 р. по 30.04.2023 р. (див. тут).
Окрім того, строк позовної давності подовжується у період дії в Україні воєнного стану (див. ч. 19 «Прикінцевих та перехідних положень» ЦКУ).
Кілька слів про валютний нагляд
Якщо сума заборгованості нерезидента підпадає під валютний нагляд, за прострочення строку нараховується пеня. Але її розмір не може перевищувати суму заборгованості (див. ч. 5 ст. 13 Закону «Про валюту і валютні операції»).
Про валютний нагляд можна почитати тут, тут.
***
Читайте також:
Увага!
Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook
Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!
Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.
Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 99 грн/міс
Передплатити