• Посилання скопійовано

Спільне вирощування пшениці: що в обліку?

Підприємство планує передати іншому підприємству посівний матеріал, добрива, дизпаливо, а воно на власних земельних ділянках, власною сільгосптехнікою виростить пшеницю, виставить рахунок за послуги, розрахується з підприємством урожаєм пшениці. Який договір укласти? Як списати добрива тощо?

Два види договору

В даній ситуації можна здійснювати діяльність з вирощування пшениці за двома договорами:

  1. бартерним;
  2. спільної діяльності.

 

Бартерний договір

За бартерним договором підприємство продає посівний матеріал, добрива, дизпальне, натомість отримуючи (придбаваючи) пшеницю.

Замітьте – отримує пшеницю (товар), а не послуги з її вирощування. В розглядуваній ситуації підприємство, яке передає власні матеріали, не може отримати від іншого підприємства послуги з вирощування. Тому що вирощування здійснюється на земельних ділянках цього іншого підприємства. Тобто, вирощування урожаю здійснює саме це інше підприємство. Таким чином, воно може передати тільки вже вирощений урожай, а не послуги з вирощування.

Отже, за таким договором підприємство відображає в обліку продаж зазначених матеріалів, нараховує ПЗ з ПДВ (якщо є платником ПДВ):

  • Дт 361 Кт 712 – продаж зазначених матеріалів;
  • Дт 712 Кт 641 – нараховано ПЗ з ПДВ (якщо є платником ПДВ);
  • Дт 712 Кт 791 – дохід від продажу віднесено на фінрезультати;
  • Дт 943 Кт 20 – списана собівартість проданих матеріалів;
  • Дт 791 Кт 943 – собівартість реалізації віднесена на фінрезультати.

Потім відображає придбання пшениці:

  • Дт 28 Кт 631 – отримання пшениці;
  • Дт 641 Кт 631 – відображення ПК з ПДВ, якщо інше підприємство є платником ПДВ.

Нарешті, закривається заборгованість за переданими матеріалами і зобов’язання за отриманою пшеницею:

  • Дт 631 Кт 361.

Щоправда, цим варіантом не зможуть скористатися платники єдиного податку групи 3, тому що негрошові розрахунки для них заборонені (див. пп. 291.6 ПКУ).

Платники єдиного податку групи 4 можуть скористатися цим варіантом. Щоправда, пшениця, отримана підприємством, яке передавало матеріали, не буде вважатися пшеницею власного виробництва. Дохід від продажу такої пшениці буде доходом від інших видів господарської діяльності, а не від продажу власної сільгосппродукції. Такий дохід зменшить частку сільгосптоваровиробництва.

 

Договір спільної діяльності

Детально про цей договір, про особливості обліку в рамках цього договору ми писали, приміром, тут, тут.

За договором про спільну діяльність сторони (учасники) зобов'язуються спільно діяти без створення юридичної особи для досягнення певної мети, що не суперечить законові (ст. 1130 ЦКУ).

Спільна діяльність може здійснюватися на основі об'єднання вкладів учасників (просте товариство) або без об'єднання вкладів учасників.

В розглядуваній ситуації сторони об’єднують вклади. Перше підприємство вносить матеріали, друге право використання земельних ділянок і послуги з вирощування.

У підсумку спільної діяльності отримується урожай пшениці, який може бути розподілений між сторонами. Або в рамках спільної діяльності пшениця може бути продана і між сторонами розподілять отримані від продажу кошти.

Облік і оподаткування сторін розглянуто тут.

Платники єдиного податку групи 3 можуть скористатися цим варіантом (див. тут).

Платник єдиного податку четвертої групи також можуть скористатися таким варіантом, але при визначенні частки сільськогосподарського товаровиробництва не включатимуть дохід від спільної діяльності до складу доходу від реалізації сільгосппродукції власного виробництва.

 

Передача пального і акцизний податок, ліцензія

Якщо підприємство передаватиме пальне (як в рамках бартерного договору, так і договору спільної діяльності), то воно має бути платником акцизного податку і мати ліцензію на оптовий продаж пального, якщо пальне передаватимуться оптовою партією (наприклад, бензовозом), або на роздрібний продаж, якщо пальне передаватиметься шляхом заправки техніки другого підприємства.

Щоб уникнути цих наслідків, підприємство може передавати (продавати) не пальне, а паливні картки чи талони на пальне (детально див. тут, тут).

Але цей варіант підходить тільки для варіанту, якщо підприємство придбало на сторонньому АЗС пальне, отримавши від АЗС картки (талони), а не отримавши всю партію придбаного пального на власний склад (у власні ємність). В такому разі заправка відбуватиметься на сторонній АЗС, а не на складі підприємства.

Увага!

Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook

Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!

Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.

Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 116 грн/міс

Передплатити

Автор: Олександр Золотухін

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Облік та звітність/Облік окремих операцій

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «Облік окремих операцій»