• Посилання скопійовано

Чи потрібен облік нерезидента-фізособи в ДПС?

Резидент Грузії надає в е-формі послуги. Ставати на облік і отримувати ІПН нерезидент в податковій не хоче. Якою нормою ПКУ передбачено необхідність нерезидента ставати на облік у ДПС? Чи потрібно подавати Додаток 4ДФ з інформацією про доходи нерезидента? Чи достатньо угоди між країнами та довідки від нерезидента про уникнення подвійного оподаткування?

Із запитання зрозуміло, що нерезидент, який надає послуги підприємству в електронному вигляді, є фізичною особою. Тож, робота з фізособою-нерезидентом має здійснюватися за договором ЦПХ, який нічим не відрізняється від договору ЦПХ, укладеного з резидентом (ст. 626 ЦКУ), а результат виконаних робіт (наданих послуг) оформлюється актом приймання-передання таких робіт (послуг). На підставі цих актів проводиться виплата винагороди, яка оподатковується ЄСВ, якщо договір укладається за законодавством України, а не іншої держави. 

Тож, якщо договір укладається за законодавством України, а послуга надається за межами України, ЄСВ не уникнути. 

У разі якщо ЦПД укладений за межами України відповідно до законодавства іншої держави, то сума винагороди, виплачена фізособі - іноземцю, не є базою нарахування ЄСВ. Тобто, якщо договір укладений з іноземцем, за кордоном, виконання відбувається теж за кордоном, і головне, договір укладено за законодавством іншої країни – то ЄСВ не буде.

Крім того, з винагороди утримується ПДФО та ВЗ. Інформація про фізосіб-нерезидентів та суми виплаченої винагороди та нарахованих/ утриманих/ сплачених податків відображаються в Додатках 1, 4ДФ та Додатку 5 об’єднаної звітності.

 

Чи достатньо угоди між країнами та довідки від нерезидента про уникнення подвійного оподаткування?

Звертаємо увагу, що ПДФО належить до податків, на які поширюється дія договорів про уникнення подвійного оподаткування. Дохід за договором ЦПХ буде виплачуватися нерезиденту України, а в ст. 103 ПКУ встановлено: якщо міжнародним договором про уникнення подвійного оподаткування встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені ПКУ, то застосовують правила міжнародного договору. 

Нерезидент повинен надати довідку про те, що він є резидентом країни, з якою Україна уклала міжнародний договір. Довідка про статус нерезидента є підставою для звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України.

Тому що застосування мiжнародного договору України в частинi звiльнення вiд оподаткування або застосування пониженої ставки податку дозволяється тiльки за умови надання нерезидентом особi (податковому агенту) документа, який пiдтверджує статус податкового резидента згiдно з вимогами пп. 103.4 ПКУ.

Довiдка видається компетентним (уповноваженим) органом вiдповiдної країни, визначеним мiжнародним договором України, за формою, затвердженою згiдно iз законодавством вiдповiдної країни, i повинна бути належним чином легалiзована, перекладена вiдповiдно до законодавства України.

Таким чином, тільки при наявності зазначених  підтверджувальних документів роботодавець розглядає можливість неоподаткування доходів. А у разі, якщо іноземець не надав підтверджувальні документи, роботодавець оподатковує його доходи за правилами та ставками, встановленими ПКУ (пп. 170.10 ПКУ).

Отже, надана нерезидентом-фізособою довідка та наявність угоди між країнами про уникнення подвійного оподаткування є достатніми підтвердними документами.

 

Чи потрібно подавати Додаток 4ДФ об’єднаної звітності з інформацією про доходи нерезидента? Якою нормою ПКУ передбачено необхідність нерезидента ставати на облік у податкових органах України?

Так, потрібно. Для персоніфікованого відображення в Додатку 4ДФ об’єднаної звітності нарахованої та виплаченої винагороди роботодавцю потрібно мати реєстраційний номер облікової картки платника податків (РНОКПП). 

Отримати РНОКПП нерезидент може особисто або через законного представника чи уповноважену особу (п. 70.5 ПКУ). Для цього потрібно:

  • подати відповідному контролюючому органу облікову картку фізичної особи – платника податків за формою №1ДР, яка є водночас заявою для реєстрації у Державному реєстрі;
  • додати до облікової картки документ, що посвідчує особу, та засвідчений в установленому законодавством порядку його переклад українською мовою. 

Тобто постановки як такої на облік у податковій нерезидента-фізособи не відбувається, це прерогатива нерезидентів-юросіб. Така особа просто отримує РНОКПП, щоб замовник мав можливість відобразити виплачену винагороду та подати Додаток 4ДФ об’єднаної звітності.

Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!

Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!

Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.

Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 139 грн/міс

Передплатити

Автор: Щербина Світлана

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Облік та звітність/Облік окремих операцій

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «Облік окремих операцій»

  • Зміна строку корисного використання основних засобів
    При введенні в експлуатацію невиробничого приміщення підприємство визначило строк корисного використання (експлуатації) – 50 років. У зв’язку із зміною очікуваних економічних вигід від його використання підприємство прийняло рішення зменшити строк корисного використання до 20 років. Які законодавчі підстави для перегляду строків корисного використання приміщення? Як документально оформити цю операцію? Як правильно враховувати зміну строків експлуатації у бухгалтерському та податковому обліку?
    27.02.202655
  • Амортизація ОЗ у періоди фактичного невикористання
    На балансі підприємства обліковується екскаватор, який у 2025 році фактично працював лише у квітні 4 дні та травні 3 дні. Чи правомірно нараховувати амортизацію виключно за місяці використання та призупиняти її у періоди простою?
    27.02.202648
  • Витрати на представницькі та рекламні заходи: бухоблік та податки
    Підприємство займається роздрібним продажем книжок та проводить різні заходи (дитячі, зустрічі з письменниками та інші) на яких пригощають різними солодощами, кавою, чаєм, водою. Як проводити придбання та списання того, що придбавали для заходів, які документи потрібні та які податкові наслідки?
    27.02.202641
  • Якою датою списати безнадійну заборгованість?
    Підприємство перерахувало кошти постачальнику 19.09.2017 р. Матеріали були поставлені не на всю суму оплати, а лише частково. На сьогодні відсутня імовірність, що залишок попередньої оплати буде повернуто постачальником. З урахуванням призупинення перебігу термінів позовної давності з 02.04.2020 по 04.09.2025 рр. ця дебіторська заборгованість набуває ознак безнадійної 22.02.2026 р. Коли варто списати з балансу таку безнадійну заборгованість з відображенням у складі інших операційних витрат: в лютому 2026 року чи наприкінці року після проведення річної інвентаризації?
    27.02.202671
  • Облік цільового фінансування у профспілковій організації
    Яким чином відображати в бухгалтерському обліку профспілкової організації надходження та використання цільових коштів із застосуванням рахунку 48?
    27.02.202616