• Посилання скопійовано

Передача дебіторської заборгованості при реорганізації

ПП «А» (загальна система оподаткування, платник ПДВ) приєднує до себе ПП «Б» (ЄП групи ІІІ). На балансі ПП «Б» числиться дебіторська заборгованість ПП «А» за оренду приміщення. Чи можна таку заборгованість передати ПП «А» за актом передачі без податкових наслідків для обох ПП?

Відповідно до ст. 107 ЦКУ, до правонаступника переходить за передавальним актом все майно, права і зобов’язання. У тому числі дебіторська заборгованість.

Правонаступником є ПП «А». Саме воно отримає дебіторську заборгованість за передавальним актом, де дебітором буде значитися ПП «А». Тобто, ПП «А» стане винним собі. На балансі така дебіторка буде відображена, наприклад, на дебеті субрахунку 377.

Своєю чергою, на балансі ПП «А» є кредиторська заборгованість перед ПП «Б», наприклад, за кредитом субрахунку 631 чи 685.

Згідно із ст. 606 ЦКУ, зобов'язання припиняється поєднанням боржника і кредитора в одній особі. Тобто, на дату, коли до боржника переходять права кредитора (а це буде дата складання передавального акту), дебіторська і кредиторська заборгованості припиняються. 

Отже, наведені зобов’язання будуть погашені: Дт 631 (685) Кт 377. Зробити це бухгалтерське проведення, на наш погляд, доречно теж на підставі передавального акту.

На податкові показники при розрахунку податку на прибуток ПП «А» зазначена операція не вплине. Тому що джерелом отримання нового активу – дебіторської заборгованості є збільшення статутного капіталу ПП «А» в результаті приєднання ПП «Б». Не виникають доходи та витрати і при списанні такої заборгованості шляхом зарахування із кредиторською заборгованістю. 

Податкових різниць ПКУ для таких випадків теж не встановлює.

Не передбачено наслідків для таких операцій і щодо ПДВ. Тому що відступлення права грошової вимоги не є обєктом оподаткування (пп. 196.1.5 ПКУ). А припинення зобов’язань шляхом зарахування немає серед обєктів оподаткування, визначених пп. 185.1 ПКУ

На податковий облік ПП «Б» ця операція, відповідно, також не вплине. 

Однак, тут є один нюанс. Справа в тому, що заборгованість виникла за орендною платою. І якщо ПП «А» скористалося правом на податковий кредит, а в результаті приєднання кредитора так і не сплатило орендну плату, то, скоріш за все, податківці вимагатимуть у місяці списання кредиторської заборгованості сторнування такого податкового кредиту. Не зважаючи на те, що ПП «Б» сторнувати своє податкове зобов’язання і складати розрахунок коригування до раніше складеної податкової накладної не буде – для цього немає прямих норм ПКУ. 

Якою буде позиція ДПС для цього випадку, ви дізнаєтесь, якщо отримаєте індивідуальну податкову консультацію (яку, якщо ви з нею будете не згодні, можна буде оскаржити у суді). 

Внаслідок реорганізації шляхом приєднання ПП «Б» припиняється (див. ст. 107 ЦКУ). Припинення юрособи є підставою для анулювання реєстрації ПП «Б» платником ЄП (див. пп. 2 п. 299.10 ПКУ).

Причому доходом юрособи платника ЄП групи ІІІ є будь-який дохід (див. пп. 2 п. 292.1 ПКУ).

Внаслідок передачі за передавальним актом майна, прав і зобов’язань, включаючи дебіторську заборгованість внаслідок приєднання доходів не виникає. Тому, на наш погляд, підстав для нарахування ЄП на ці операції немає в принципі.

Але припускаємо, що податкова може вважати інакше, прирівнявши таку передачу до розрахунків негрошовій формі, що для платників ЄП заборонено за пп. 291.6 ПКУ. А відтак, вимагатиме сплати з цієї суми ЄП за ставкою 15% (див. пп. 3 п. 293.4 ПКУ). 

На наш погляд, підстав для цього немає. Тому що операція реорганізації не є розрахунками у негрошовій формі. 

Окрім того, на момент передачі майна, активів і зобов’язань за передавальним актом відсутні підстави для зарахування зобов’язань у ПП «Б». Тобто, власне, ПП «Б» ніякі зобов’язання не зараховує. Підстави для зарахування виникатимуть тільки на балансі ПП «А» за ст. 106 ЦКУ, а не ПП «Б». 

У будь-якому разі, думка податкової з цього питання нам невідома. Тому для уникнення непорозумінь може бути доречним отримати з цього питання індивідуальну податкову консультацію.

Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!

Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!

Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.

Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 199 грн/міс

Передплатити

Автор: Золотухін Олександр

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Облік та звітність/Облік окремих операцій

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «Облік окремих операцій»

  • Виокремлення котла та системи опалення як окремих ОЗ у 2026 році: алгоритм та документи
    Підприємство отримало від підрядника акти за формами КБ-2в та КБ-3 на встановлення системи опалення. Необхідно розділити ці витрати на два окремі об’єкти основних засобів: «Котел» та «Система опалення» (труби, матеріали тощо). Яким внутрішнім документом підтвердити такий розподіл вартості, якщо кошторисник може технічно виокремити ціну котла з загального акту?
    Сьогодні 14:169
  • Списання непридатної будівлі та облік матеріалів після демонтажу у 2026 році
    Підприємство придбало стару будівлю для виробничих потреб, відобразивши її як капітальну інвестицію на субрахунку 152. Проте згодом з’ясувалося, що об’єкт непридатний для експлуатації та підлягає знесенню. Як правильно оформити списання такої нерухомості в бухобліку? Чи потрібно нараховувати ПДВ при ліквідації об’єкта, який так і не був введений в експлуатацію? За якою вартістю оприбутковувати матеріали, отримані після демонтажу?
    10.04.202648
  • Розподіл змінних і постійних ЗВВ та облік нерозподілених витрат у 2026 році
    Підприємство виробляє меблі. У зв'язку з перебоями в постачанні сировини минулого місяця воно працювало не на повну потужність. Відповідно, виникли нерозподілені постійні загальновиробничі витрати (ЗВВ). Як правильно розподіляти змінні та постійні ЗВВ, яку базу для цього обрати, та головне - куди списувати ту частину постійних ЗВВ, яка залишилася нерозподіленою через недозавантаження виробництва? Чи включаються вони до виробничої собівартості?
    09.04.202637
  • Облік торгової марки, створеної підприємством, у 2026 році: правила визнання та віднесення витрат
    ТОВ зареєструвало торгову марку в Україні та за кордоном. Чи потрібно ставити торгову марку на баланс як нематеріальний актив і як оцінювати її в грошовому вимірі? Торгова марка створена самим підприємством, тому слід визначити, чи визнається вона нематеріальним активом, чи витрати на її реєстрацію відносяться до витрат на збут
    09.04.202646
  • Взаємозалік боргу за безвідсотковою позикою поставкою товарів у 2026 році: правомірність операції
    Підприємство має дебіторську заборгованість за виданою безвідсотковою фінансовою позикою в сумі 7 744 000 грн і отримало від цього ж контрагента аміачну селітру на 7 743 999 грн. Строк виконання вимог за обома договорами настав. Обидва платники податку на прибуток (з різницями) і ПДВ. Чи дозволено провести взаємозалік міжборгових зобов’язань за такими операціями?
    08.04.202649