Дисконтування відновлювальної кредитної лінії

За загальним правилом дисконтуванню підлягає вся довгострокова заборгованість, строк погашення якої понад 1 рік з дати балансу: як дебіторська, так і кредиторська, а не тільки та, яка передбачає сплату (отримання) відсотків. За п. 12 П(С)БО 11, поточні зобов'язання відображаються в балансі за сумою погашення, тобто недисконтованою вартістю (див. додатково п. 4 П(С)БО 11).

Це й логічно, адже загальноприйнято, що часовий фактор є істотним, якщо проміжок часу є більшим, ніж 1 рік. Із поточною заборгованістю цей влив є несуттєвим, а тому загалом поточна заборгованість дисконтуванню не підлягає, адже зміна її вартості протягом короткого часу є несуттєвою.

Поточні зобов'язання – це зобов'язання, які будуть погашені протягом операційного циклу підприємства або повинні бути погашені протягом дванадцяти місяців, починаючи з дати балансу.

За умовами кредитного договору підприємство користується відновлювальною кредитною лінією, тобто воно може використовувати кредитні кошти за потреби, але на кінець кожного року заборгованість за кредитом повинна бути погашеною. Фактично підприємству надається короткостроковий кредит на строк до одного року, і так три роки поспіль кожного року видається новий кредит з умовою його погашення до кінця цього року.

Виходячи з цих умов, заборгованість за використаним кредитним лімітом не може перевищувати одного року, і тому така заборгованість не є довгостроковою і, відповідно, не підлягає дисконтуванню.

А ось якщо підприємство одноразово взяло певну суму кредиту, яка підлягає погашенню після спливу трьох років, то це вже буде довгострокова заборгованість, яку потрібно було б дисконтувати.