Бухоблік нарахування податків при прощенні поворотної фіндопомоги

Згідно з пп. «д» п. 164.2.17 ПКУ, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються, зокрема, дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених ст. 165 ПКУ) у вигляді основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у разі якщо його сума перевищує 25% однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року.

Кредитор зобов’язаний повідомити платника податку - боржника шляхом направлення рекомендованого листа з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або надання повідомлення боржнику під підпис особисто про прощення (анулювання) боргу та включити суму прощеного (анульованого) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було прощенно. Боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації.

У разі неповідомлення кредитором боржника про прощення (анулювання) боргу у порядку, визначеному цим підпунктом, такий кредитор зобов’язаний виконати всі обов’язки податкового агента щодо доходів, визначених цим підпунктом.

При цьому, податківці наголошували, що у разі надання доходу у вигляді прощення боргу, сума податку обчислюється без застосування положень пп. 164.5 ПКУ.

У бухобліку підприємства надана позика, як правило, відображається у складі іншої дебіторської заборгованості (за дебетом субрахунку 377). У разі прощення заборгованості позикодавцем, сума дебіторської заборгованості списується до інших витрат проведенням: Дт 944 Кт 377.

Якщо на підприємстві було створено резерв сумнівних боргів, то інші витрати визнавалися при його створенні проведенням: Дт 944 Кт 38. Відповідно, списання позики за рахунок такого резерву відобразиться проведенням: Дт 38 Кт 377. Сума боргу, яка перевищуватиме суму створеного резерву, потрапить до інших витрат у періоді її списання: Дт 944 Кт 377.

Крім того, варто звернути увагу, що ПДФО та ВЗ, що сплачені підприємством мають бути компенсовані отримувачем того доходу, оскільки ПДФО та ВЗ хоч і сплачуються підприємством однак, утримуються з доходу фізособи. Якщо ж податковий агент приймає рішення нарахувати та сплатити ПДФО (військовий збір) з такого доходу за рахунок власних коштів, то сума коштів у розмірі неутриманого податку (збору) є доходом у вигляді додаткового блага та оподатковується ПДФО (військовим збором) на загальних підставах. Цю ситуацію ми детально розглядали тут.

В обліку ж нарахування, сплата та компенсація ПДФО та ВЗ відображаються такими записами:

Якщо ж ПДФО та ВЗ фізособою підприємству не компенсується, то фактично сума сплачених податків є витратами підприємства, а також доходом фізособи, який також має бути оподаткованим. І тоді знову виникне питання щодо оподаткування цього додаткового блага і того, хто саме сплачуватиме нові ПДФО та військовий збір з його суми. Для вирішення цього питання суму доходу у вигляді сплаченого податку необхідно нараховувати заздалегідь збільшуючи на суму ПДФО та ВЗ, яка буде з неї утримана (1,242236).

У бухгалтерських записах це виглядатиме так:

Таким чином, для того, щоб не сплачувати зайві "податки на податки", варто подбати про оформлення відшкодування ПДФО та військового збору фізособою, за яку вони були сплачені.

Нагадаємо, що за нормами пп. «д» п. 164.2.17  ПКУ в даному випадку фізособа повинна була самостійно подати декларацію про майновий стан і доходи, а також сплатити ПДФО та ВЗ за такою декларацією.