Як уникнути списання поворотної фіндопомоги та визнання доходу?

Коли ПФД може стати доходом отримувача?

У даному випадку той факт, що засновник, який надавав ПФД, вже вийшов зі складу засновників, не змінює ані статус сторін, ані статус самої заборгованості.

У той момент, коли сума отриманої ПФД стане безнадійною заборгованістю, вона буде списана на доходи підприємства (Дт 685 Кт 717) і, відповідно, збільшить фінрезультат підприємства, в тому числі і з метою оподаткування.

Отримана ПФД є кредиторською заборгованістю, або зобов’язанням, яке підлягає погашенню. Відповідно до п. 5 П(С)БО 11, якщо на дату балансу раніше визнане зобов'язання не підлягає погашенню, то його сума включається до складу доходу звітного періоду.

Зокрема, ПФД не підлягає погашенню у випадках, коли спливає строк позовної давності щодо її витребування або якщо кредитор (надавач ПФД) простить цю заборгованість підприємству-отримувачу. Прощення кредитором або списання безнадійної заборгованості з ПФД призведе до виникнення доходу у підприємства – отримувача (Дт 685 Кт 717). Цей дохід збільшить оподатковуваний фінрезультат у тому періоді, коли дохід буде визнаний.

Щоб цього не сталося, потрібно або повернути ПФД до спливу строку позовної давності, або зробити так, щоб перервати строк позовної давності.

Тому потрібно уважно вивчити обставини та строки надання ПФД, а також умови договору, щоб впевнитися у тому, чи сплив строк позовної давності для витребування заборговності отримувача ПФД, чи ні. Такий аналіз слід зробити для кожної окремої суми ПФД.

Як визначається позовна давність?

Загальний строк позовної давності становить 3 роки – ст. 257 ЦКУ. Початок перебігу позовної давності врегульовано ст. 261 ЦКУ. Зокрема, за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання, а за зобов'язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред'явити вимогу про виконання зобов'язання. Якщо боржникові надається пільговий строк для виконання такої вимоги, перебіг позовної давності починається зі спливом цього строку. Таким чином, продовження терміну дії договору ПФД не впливає на початок перебігу позовної давності, для цього потрібно переносити сам строк погашення самої ПФД, визначений у договорі.

Випадки зупинення та переривання строку позовної давності визначені у ст. 263 та ст. 264 ЦКУ.  Зокрема, перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку (ч. 1 ст. 264 ЦКУ). Це може бути підписання акта звірки між сторонами договору, повернення частини суми ПФД тощо. Продовження строку дії самого договору не впливає на перебіг строку позовної давності, якщо при цьому не змінено строк погашення ПФД. Крім продовження дії самого договору, потрібно перенести строк погашення ПФД – тоді позовна давність буде рахуватися вже з нового строку погашення ПФД.

Таким чином можна впливати на початок перебігу позовної давності, а отже, і на дату, коли заборгованість з ПФД може стати безнадійною і підлягатиме включенню у доходи.

Більш докладно про позовну давність ми писали у ДК №19/2018 та №23/2018.

Висновок: поки не сплив строк позовної давності за отриманими сумами ПФД (при цьому не має значення, від кого вони отримані), кредиторська заборгованість з ПФД не впливає на доходи ТОВ-отримувача. ПФД стає доходом ТОВ лише у випадку її прощення кредитором або коли зі спливом позовної давностиі вона стане безнадійною.