Відповідно до п. 14.1.191 ПКУ, постачання товарів – це будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду.
Відповідно до ст. 334 ЦКУ право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом. При цьому переданням майна вважається вручення його набувачеві або перевізникові, організації зв’язку тощо для відправлення, пересилання набувачеві майна, відчуженого без зобов’язання доставки. Тож за нормами ЦКУ постачальник втрачає, а покупець набуває право власності на товари, які постачаються на дату їх відвантаження постачальником (безпосередньо покупцю чи перевізникові), якщо інше не передбачено умовами договору.
У договорі можна передбачити, що право власності переходить на товар на дату його фактичного отримання покупцем, отже, в цей момент буде завершено операцію з постачання товарів. Також можна передбачити й інше – що право власності переходить на дату передання товару постачальником перевізнику. Це визначається на розсуд сторін договору. В даному випадку, якщо видаткову накладну постачальник складає на день передання товару перевізнику, він вважає, що саме на цю дату він передав право власності на товар покупцю, і ризики перевезення товару несе покупець. До речі, покупцю потрібно визначитися, хто має право від його імені підписувати таку накладну при завантаженні товару перевізнику. Все це варто чітко регламентувати в договорі постачання товару.
Якщо постачальник вже склав свою видаткову накладну на дату завантаження товару, то покупцю слід подбати про те, яким документом оформити прибуття товару та розвантаження його на складі. На нашу думку, це може бути прибутковий ордер типової форми №М-4, затверджений наказом Мінстату від 21 червня 1996 р. №193 або подібний йому документ. Дата такого документа має відповідати фактичній даті розвантаження товару на складі покупця.
Податковий кредит з ПДВ
Якщо операція з постачання товарів відбувається не одномоментно, а розтягнута у часі, виникає питання, на які дати виникають податкові зобов'язання у продавця та податковий кредит у покупця. З цього приводу є численні консультації податківців, які зводяться до такого.
Відповідно до п. 187.1 ПКУ, датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг у постачальника вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а у разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а у разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
б) дата відвантаження товарів, а у разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
З боку покупця, згідно з п. 198.2 ПКУ, датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:
- дата списання коштів з банківського рахунку платника податку на оплату товарів/послуг;
- дата отримання платником податку товарів/послуг.
Як бачимо, дати виникнення податкових зобов'язань у продавця та податкового кредиту у покупця можуть не збігатися, і це прямо визначено нормами ПКУ.
У своєму листі від 29.12.2017 р. №3226/6/99-99-15-03-02-15/ІПК податківці зазначають, що з метою оподаткування ПДВ операцій з постачання товарів, оплата за які не відбулася і постачальник не визначає податкові зобов'язання за касовим методом, датою виникнення податкових зобов'язань з ПДВ вважається дата, на яку припадає початок передачі товару від постачальника або безпосередньо покупцю, або організації, яка здійснюватиме доставку покупцю цього товару будь-яким способом (перевезення, пересилання тощо). На зазначену дату постачальник складає податкову накладну, реєструє її у встановлені ПКУ терміни в ЄРПН. Підтвердженням дати, на яку припадає початок передачі (переміщення) товару, є дата, вказана у документах на перевезення (переміщення, пересилання) товару, які відповідно до ст. 307 ГКУ оформляються в установленій формі із складанням комплекту перевізних документів з урахуванням виду транспорту, яким здійснюється перевезення.
Після закінчення перевезення та вивантаження товару у покупця складається видаткова накладна або інший документ, що засвідчує оприбуткування товару на складі покупця. На цю дату покупець набуває права на податковий кредит.
Таким чином, хронологія подій буде такою:
1) Відвантаження товару, передання його перевізнику. Ця операція підтверджується перевізними документами;
2) На дату відвантаження товару продавець складає податкову накладну, у нього виникають податкові зобов'язання з ПДВ;
3) Отримання товару покупцем підтверджується видатковою накладною;
4) На дату отримання товару у покупця виникає право на податковий кредит за податковою накладною, що була складена продавцем на дату відвантаження.
Якщо під час перевезення відбудуться зміни у кількості чи якості товару, і в результаті покупцем буде прийнято іншу кількість товару, ніж було відвантажено продавцем, слід буде оформити розрахунок коригування до податкової накладної датою здійснення такого коригування.
Додатково читайте тут та тут.
Увага!
Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook
Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!
Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.
Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 116 грн/міс
Передплатити