• Посилання скопійовано

Як списати програмний продукт OEM Microsoft Windows?

Компанією було прийнято рішення про списання нематеріальних активів (програмного продукту OEM Microsoft Windows) внаслідок неможливості отримання вигід від його використання. Як списати програмний продукт OEM Microsoft Windows? Що потрібно робити з цим продуктом після списання (зокрема, з "коробочками")?

Запитання:

Кілька років тому компанія – платник податку на прибуток на загальних підставах, не платник ПДВ. Придбало певну кількість програмного продукту OEM Microsoft Windows. Цей вид ліцензії отримано у вигляді невеликої коробочки з установчим диском та ліцензійною наклейкою. Нещодавно компанією було прийнято рішення про списання цих нематеріальних активів внаслідок неможливості отримання підприємством надалі економічних вигод від їх використання. 1. Як списати програмний продукт OEM Microsoft Windows? 2. Що потрібно робити з програмним продуктом ОЕМ Microsoft Windows після списання (зокрема, з "коробочками")?

 

Відповідь:

Нормами п. 1.6 Методичних рекомендацій №1327 передбачено, що на кожний об'єкт нематеріальних активів (далі – НА) бухгалтерською службою підприємства, за даними акту введення його в господарський оборот, відкривається інвентарна картка обліку об'єкта права інтелектуальної власності у складі нематеріальних активів .

В одній інвентарній картці також допускається ведення аналітичного обліку групи однотипних за призначенням та умовами використання об'єктів, що вводяться (надійшли) у господарський оборот в одному календарному місяці та закріплюються за однією відповідальною за їх використання особою.

Списання (ліквідація) об'єкта НА оформлюється комісією актом вибуття (ліквідації) об'єкта права інтелектуальної власності у складі нематеріальних активів (у двох примірниках) на кожний окремий об'єкт НА (п. 1.7 Методичних рекомендацій №1327).

Типові форми первинного обліку об'єктів права інтелектуальної власності у складі нематеріальних активів, затверджені наказом Мінфіну від 22.11.2004 р. №732 (далі – Наказ №732).

Відповідно до п. 3.1 Наказу №732 акт вибуття (ліквідації) об'єкта права інтелектуальної власності у складі нематеріальних активів (типова форма № НА-3) застосовується для оформлення вибуття таких об'єктів при їх списанні (ліквідації). 

Акт складається у двох примірниках комісією, призначеною наказом (розпорядженням) власника або уповноваженого органу (посадової особи), який здійснює керівництво підприємством, підписується головою та членами комісії, особою, що була відповідальною за використання об'єкта права інтелектуальної власності, затверджується керівником підприємства чи особою, на те уповноваженою.

За даними бухгалтерського обліку на останнє число місяця вибуття НА визначається його залишкова вартість як різниця між первісною вартістю і сумою нарахованої амортизації за період корисного використання. Залишкова вартість наводиться у графі 13 акту вибуття (ліквідації) об'єкта права інтелектуальної власності (п. 3.2 Наказу №732).

В акті також передбачено зазначення:

  • правових умов вибуття (ліквідації) об'єкта права інтелектуальної власності з господарського обороту;
  • місця вибуття (ліквідації) об'єкта права інтелектуальної власності;
  • причин придатності/непридатності для реалізації та причин ліквідації об'єкта права інтелектуальної власності.

Зазначення способу знищення матеріальних носіїв (коробочок, ключів, флешок, дисків тощо) об'єкта права інтелектуальної власності типова форма № НА-3 не передбачає.  

З урахуванням норм п. 30 П(С)БО 8 та абз. 2 п. 5.8 Методичних рекомендацій №1327 нарахування амортизації об'єкта НА припиняється, починаючи з місяця, що настає за місяцем вибуття цього об'єкта. Тому у місяці, в якому НА списується, необхідно спочатку нарахувати його амортизацію, а потім в акті на списання зазначити залишкову вартість.

Відповідно до п. 34 П(С)БО 8 та пунктів 6.1 та 6.2 Методичних рекомендацій №1327 об'єкт НА списується з балансу в разі його вибуття внаслідок безоплатної передачі або неможливості отримання підприємством надалі економічних вигод від його використання.

Фінансовий результат від вибуття об'єктів НА визначається як різниця між доходом від вибуття (за вирахуванням непрямих податків і витрат, пов'язаних з вибуттям) та їх залишковою вартістю.

Згідно з пп. 134.1.1 ПКУ об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до НП(С)БО або МСФЗ, на різниці, які виникають відповідно до положень ПКУ.

Фінансовий результат до оподаткування:

  • збільшується на суму залишкової вартості окремого об'єкта НА, визначену відповідно до НП(С)БО або МСФЗ, у разі його ліквідації (п. 138.1 ПКУ):
  • зменшується на суму залишкової вартості окремого об'єкта НА, визначену з урахуванням положень ст. 138 ПКУ, у разі його ліквідації (п. 138.2 ПКУ).

Увага!

Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook

Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!

Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.

Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 99 грн/міс

Передплатити

Автор: Бондаренко Олена

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Облік та звітність/Облік окремих операцій

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «Облік окремих операцій»

  • Послуги експедитора: відображення в бухобліку
    Підприємство, яке працює за агентським договором, та є платником ЄП, надає послуги експедитора. Послуги перевезення надає сторонній перевізник. Акт від перевізника на 40 000 грн. Послуги експедитора - 5 000 грн. Виставили акт замовнику на 45 000 грн. Замовник оплатив всю суму на рахунок експедитора, а експедитор перерахував перевізнику 40 000 грн. Як відобразити в бухобліку?
    Сьогодні 10:021
  • Поставка основного засобу резиденту за трьохстороннім договором, де платник-нерезидент: облік та оподаткування
    Підприємство уклало трьохсторонній договір на поставку автобусів дитячому садку, де платником є нерезидент. Оплата в євро. Перша частина оплати 10% - 02.01.2024 р., друга 90% - 14.02.2024 р. ПДВ у складі ціни. Поставка автобуса відбулася 15.02.2024 р. Який порядок відображення в обліку та складання ПН?
    27.03.202413
  • Як повернути ОЗ з рахунку 286 знову на рахунок 10?
    Підприємство у вересні 2021 р. прийняло рішення продати основні засоби (меблі). Активи було переведено до складу необоротних активів, утримуваних для продажу за найменшою з вартостей, зокрема, балансовою. У зв'язку з війною ці ОЗ не були продані. У 2024 р. прийнято рішення не продавати їх та продовжити використовувати у госпдіяльності. Скоригована балансова вартість (балансова вартість зменшена на суму амортизації, яка була б нарахована за період жовтень 2021 - грудень 2023 рр.) дорівнює нулю. За якою вартістю зараховувати об'єкт до складу основних засобів?
    26.03.202462
  • Облік компенсації за працевлаштування ВПО
    Які бухгалтерські проведення слід здійснити при компенсації роботодавцю за працевлаштування ВПО?
    26.03.202434
  • Чи збільшують первісну вартість ОЗ витрати на його монтаж на новому місці використання?
    Підприємство має об’єкт ОЗ, який використовувався в орендованому магазині. Після закінчення договору оренди, об'єкт ОЗ демонтований за старою адресою використання та переміщений в інший орендований магазин за іншою адресою. Для використання ОЗ за новою адресою підприємство понесло витрати на демонтаж за старою адресою та монтаж ОЗ на новому місці. Як обліковувати послуги демонтажу і монтажу старого (що уже був у використанні) об'єкту ОЗ за новою адресою? Чи можна збільшити первісну вартість ОЗ на суму витрат на його монтаж на новому місці?
    25.03.202442