Реалізація товару на замовлення нерезидента: як відобразити в обліку?

Відповідно до п. 5 П(С)БО 15 дохід визнається під час збільшення активу або зменшення зобов'язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена.

Водночас, у п. 8 П(С)БО 15 наведено умови, в разі наявності яких підприємством визнається дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, інших активів): 

• покупцеві передані ризики й вигоди, пов'язані з  правом власності на продукцію (товар, інший актив);
• підприємство не здійснює надалі управління та контроль за реалізованою продукцією (товарами, іншими активами);
• сума доходу (виручка) може бути достовірно визначена;
• є впевненість,  що  в  результаті  операції  відбудеться збільшення економічних вигід підприємства, а витрати, пов'язані з цією операцією, можуть бути достовірно визначені.

Таким чином, на дату переходу права власності на товар від виробника до отримувача (ці умови визначаються договором, наприклад, це може бути дата відвантаження товару перевізнику) такий виробник визнає дохід у сумі встановленої договірної вартості (Дт 362 Кт 701). Оскільки товари відвантажуються з післяплатою, а їх вартість встановлюється у валюті, то для обрахунку суми доходу застосовується валютний курс НБУ, що діє на дату виникнення такого доходу. Разом з визнанням доходу виробник списує собівартість продукції до складу витрат (запис: Дт 901 КТ 28).

При цьому, оскільки згідно з договором замовником є нерезидент, що в подальшому отримує оплати (а не особа якій відвантажуються товари), то відповідно нарахування доходу в обліку слід відображати саме у кореспонденції розрахунків з таким нерезидентом-замовником. Зверніть увагу, що в обліку дохід визнається саме на дату передачі права власності на товар, незалежно від того, коли підприємство отримає кошти.

Подальше отримання оплати від замовника відповідно відображається записом: Дт 312 Кт 362.

Зважаючи на те, що заборгованість нерезидента за розрахунками за відвантажені товари є монетарною статтею балансу, то на дату здійснення господарської операції та на дату балансу слід проводити розрахунок курсових різниць (детальніше курсові різниці ми розглядали тут).

Крім того, витрати, що пов’язані з транспортуванням, пакуванням або митним оформленням експорту продукції відносяться виробником до складу витрат на збут за кредитом рахунку 93.