Використання перевізником талонів замовника: облік та податкові наслідки

Відповідно до ст. 908 ЦКУ, перевезення вантажу здійснюється за договором перевезення. Умови перевезення вантажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено ЦКУ, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Отже, у даному випадку умови забезпечення паливом транспортних засобів, що залучаються сторонами для перевезення вантажу, визначаються договором. Із запитання слідує, що замовник має намір забезпечити перевізника талонами на паливо.

Так, глава 64 ЦКУ "Перевезення" не передбачає можливість надання транспортної послуги з використанням матеріалу замовника, натомість це передбачено главою 61 ЦКУ "Підряд" (зокрема, ст. 839 та ст. 840 ЦКУ), що регулює виконання договору підряду.  Проте у ч. 1 ст. 6 ЦКУ передбачено, що сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним його засадам. Отже, можна включити до договору перевезення  положення про порядок забезпечення перевізника паливом замовника.

У такому договорі слід установити норми витрат пального, порядок та строки повернення його залишку замовнику, обов’язок перевізника надати замовнику звіт про використання пального, його відповідальність за неналежне виконання передбачених договором обов’язків. Також замовник повинен доручити перевізнику отримати паливо. З цією метою він забезпечує перевізника талонами. Передача талонів оформляється актом приймання-передачі. Крім того, у договорі обов’язково слід зазначити, що право власності на паливо від замовника до перевізника не переходить.

При цьому,  таке передання талонів  не є операціями з реалізації пального у розумінні абз. 2 пп. 14.1.212 ПКУ. 

Отже, якщо умовами договору прописано, що право власності на талони до перевізника не переходить та їх вартість не включається перевізником до ціни на послуги перевезення, то й операція з продажу талонів не відбувається.

Безоплатного передання талонів також не відбувається, оскільки вони використовуються для цілей господарської діяльності замовника перевезення, який є при цьому власником цих талонів.

Згідно з пп. 212.3.4 ПКУ особи, які здійснюють реалізацію пального, підлягають обов’язковій реєстрації як платники податку контролюючими органами за місцезнаходженням юридичних осіб, місцем проживання фізичних осіб – підприємців, до початку здійснення реалізації пального.

Згідно з пп. 213.1.9 ПКУ об’єктами оподаткування акцизним податком є операції з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів.

Абзацом 2 пп. 14.1.212 ПКУ визначено, що реалізація пального – це, зокрема, будь-які операції з передачі (відпуску, відвантаження) пального на митній території України на підставі договорів купівлі-продажу, міни, поставки, дарування, комісії, доручення (у тому числі передача на комісійну/довірчу реалізацію), поруки, інших господарських та цивільно-правових договорів або за рішенням суду, іншого компетентного державного органу чи органу місцевого самоврядування за плату (компенсацію) або без такої, які передбачають перехід права власності або права розпорядження, а також передачу (відпуск, відвантаження) пального на підставі договорів про виробництво із сировини замовника.

Оскільки підприємство не здійснює операції з фізичним отриманням та відпуском пального, не маючи при цьому власних автозаправних станцій, місць зберігання пального та інших об’єктів, реєструватися платником акцизного податку та, відповідно, подавати декларацію з акцизного податку не потрібно. Аналогічна думка міститься у листі ДПС від 08.04.2016 р. №7905/6/99-99-21-05-15 та у листі ДПС від 12.03.2016 р. №5311/6/99-95-42-01-16-01. Також читайте наш коментар тут.

Тобто використання талонів на паливо замовника при наданні транспортної послуги законодавством не заборонено. Передання замовником перевізнику талонів  на паливо не спричиняє необхідність сплати акцизного податку. Умова про перехід права власності на талони на паливо перевізнику — це головна умова, що визначає порядок оподаткування ПДВ такої операції. А витрати, що виникають, повністю потрапляють до декларації з податку на прибуток. Якщо право власності на паливо перевізнику не переходить, укладається один договір, у якому встановлюється порядок отримання, використання та повернення невикористаного палива, що належить замовнику. Продажу талонів при цьому не відбувається та зобов'язання з ПДВ не виникають.

Відобразимо на прикладі передачу талонів на пальне перевізнику: