Переоцінка векселів: бухоблік

Нагадуємо, що згідно із Інструкцією №291 на субрахунку 182 "Довгострокові векселі одержані" ведеться облік векселів, одержаних на забезпечення довгострокової дебіторської заборгованості. А довгостроковою вважається заборгованість, яка  буде погашена після дванадцяти місяців з дати балансу. Оскільки за умовами питання передбачається погашення векселів у 2034 році, то це саме довгострокові векселі. 

Облік таких векселів регламентується П(С)БО 13. Вексель, в першу чергу, це фінансовий інструмент. Адже він одночасно приводить до виникнення (збільшення) фінансового активу в одного підприємства і фінансового  зобов'язання  в іншого.

Згідно із п. 29 П(С)БО 13 фінансові інструменти первісно оцінюють  та  відображають за  їх  фактичною  собівартістю,  яка  складається із справедливої  вартості активів,  зобов'язань або інструментів власного капіталу,  наданих   або  отриманих   в   обмін  на  відповідний  фінансовий інструмент, і витрат, які безпосередньо пов'язані з придбанням або вибуттям фінансового інструмента (комісійні,  обов'язкові збори та  платежі при передачі цінних паперів тощо).

При цьому, згідно із п. 30 П(С)БО 13, на кожну наступну після визнання дату  балансу  фінансові активи оцінюються за їх справедливою вартістю, крім: 

• дебіторської   заборгованості,   що  не  призначена  для перепродажу; 
• фінансових інвестицій,  що утримуються підприємством  до їх погашення; 
• фінансових активів,  справедливу вартість яких неможливо достовірно визначити; 
• фінансових інвестицій та інших фінансових активів,  щодо яких не застосовується оцінка за справедливою вартістю. 

Зверніть увагу: фінансова інвестиція – це активи, які утримуються підприємством з   метою   збільшення   прибутку  (відсотків,  дивідендів  тощо), зростання вартості капіталу або інших вигод для інвестора. Отже, якщо за векселями не передбачено сплати відсотків, то вони не вважаються фінансовою інвестицією. І по суті своїй вони є фінансовим активом, оскільки дають право отримати грошові кошти від іншого підприємства. 

Справедлива вартість активу – це сума, за якою можна продати актив за  звичайних  умов на певну дату (п. 4 П(С)БО 19). Отже, по суті, це ринкова ціна такого активу. 

Випадки обов’язкового залучання незалежного експерта для визначення ринкової ціни активу наведені в ст. 7 Закону про оцінку майна.  Щодо переоцінки для цілей бухгалтерського обліку,  ця стаття вимагає залучання незалежного експерта лише для проведення переоцінки основних засобів. Отже, для переоцінки векселів таких експертів залучати не обов’язково. Однак, якщо підприємство саме не може достовірно визначити ринкову вартість таких векселів, можна скористатися послугами такого експерта.  

Зверніть увагу! Визначення справедливої вартості векселів треба буде робити на кожну дату балансу!  

Суму збільшення (дооцінки) або зменшення (уцінки) балансової вартості векселів на дату балансу відображають у складі інших доходів (Кт 740) або інших витрат (Дт 970) (п. 32 П(С)БО 13). 

Номінал векселя в такому випадку, звісно, не змінюється.