• Посилання скопійовано

Від засновника підприємства отримано ПФД, але не повернуто вчасно: які наслідки?

Засновник (директор) надав 01.01.2019 р. поворотну фіндопомогу своєму підприємству на поповнення обігових коштів. Строк повернення - 28.02.2020 р. У підприємства немає можливості повернути ПФД, тому розглядається варіант, як включити її до доходу. Як правильно це оформити? Чи потрібно включати неповернену фіндопомогу засновнику до ф. №1ДФ?

Цій консультації більше 3-х років. Українське законодавство складне і мінливе, тож на даний момент редакція не гарантує її 100% актуальність. У разі сумнівів скористайтесь пошуком, щоб читати свіжіші статті і консультації, або зверніться за допомогою до нашого ШІ-консультанта.

Відповідно до пп. 134.1.1 ПКУ, об’єкт оподаткування податком на прибуток визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до НП(С)БО або МФСЗ, на різниці, які виникають відповідно до положень ПКУ.

А в бухобліку отримана фінансова допомога не є доходом, оскільки в момент отримання фіндопомоги одночасно збільшуються активи (кошти на рахунку) та збільшуються зобов’язання (заборгованість перед надавачем ПФД щодо її повернення). Бухгалтерськими записами операція з отримання ПФД відображається так: Дт 311 Кт 685. Дохідні рахунки не задіяні, а тому на фінрезультат ця операція не впливає.

Дохід (як у випадку отримання ПФД від іншого підприємства, так і у випадку отримання її від засновниках) у підприємства - отримувача виникне лише тоді, коли сума отриманої ПФД стане такою, що не підлягає поверненню. Зокрема, згідно з п. 5 П(С)БО 11, якщо на дату балансу раніше визнане зобов'язання не підлягає погашенню, то його сума включається до складу доходу звітного періоду (Дт 685 Кт 717).

Зокрема, ПФД не підлягає погашенню у випадках, коли спливає строк позовної давності або якщо кредитор (надавач ПФД) простить цю заборгованість отримувачу до спливу строку позовної давності.

Прощення заборгованості слід оформити окремим документом – додатковою угодою до договору тощо. Загальний строк позовної давності становить 3 роки (ст. 257 ЦКУ).

Початок перебігу позовної давності врегульовано ст. 261 ЦКУ. Зокрема, за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання, а за зобов'язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред'явити вимогу про виконання зобов'язання.

Таким чином, в першу чергу необхідно визначити строк повернення ПФД, що встановлено договором і саме від цієї дати починати відлік строку позовної давності. В даному випадку це дата 28.02.2020 р.

Випадки зупинення та переривання строку позовної давності визначені у ст. 263 та ст. 264 ЦКУ.

Перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку (ч. 1 ст. 264 ЦКУ). Це може бути підписання акта звірки між сторонами договору, повернення частини суми ПФД тощо.

Про те, на який строк можна укласти договір, ми писали тут.

Таким чином, ПФД не включається до складу доходу підприємства, платника податку на прибуток, аж до того моменту, поки кредитор цю заборгованість йому не пробачить, або ж не спливе строк позовної давності за такою заборгованістю (у загальному випадку - це 3 роки з моменту настання строку повернення, а у випадку переривання чи зупинення троку позовної давності цей строк може бути й більшим).

Крім цього, можна розглянути варіант збільшення статутного або додаткового капіталу за рахунок цієї ПФД  – див. тут. Про додатковий капітал ми писали тут. В цьому разі дохід не виникає.

Також читайте тут.

Для підприємств – платників єдиного податку існують інші правила – див. тут та тут.

Як відобразити ПФД в бухобліку та звітності читайте тут

Якщо сума ПФД не повертається фізособі-надавачу, її не потрібно відображати у формі №1ДФ.

Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!

Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!

Доступ до повного тексту цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.

Ще не передплатник, проте теж хочете скористатись такою можливістю?

Оформіть пакет «Мій асистент» усього за 199 грн/міс або спробуйте безкоштовну передплату на 14 днів прямо зараз

Оформити передплату Спробувати безкоштовно

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Облік та звітність/Облік окремих операцій

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «Облік окремих операцій»

  • Інвойс як первинний документ при експорті послуг у 2026 році: вимоги статті 9 Закону про бухоблік (аудіоверсія)
    Наше підприємство надає послуги нерезиденту за кордоном, і замість повноцінного зовнішньоекономічного договору є лише рахунок-фактура (інвойс), який ми виставляємо і отримуємо оплату. Чи достатньо такого інвойсу для відображення операції в бухгалтерському обліку, чи обов'язково потрібен окремий підписаний контракт?
    21.09.202651
  • Оплата карткою за кордоном у 2026 році: облік витрат у валюті за курсом банку згідно НП(С)БО 21 (аудіоверсія)
    Працівник під час відрядження за кордон розраховувався за проживання гривневою корпоративною карткою підприємства. У банківській виписці операція показана одним рядком - списана сума гривень із зазначенням суми в іноземній валюті платежу. Чи маємо ми право відобразити цю витрату за курсом, зазначеним банком, чи зобов'язані перераховувати за курсом НБУ на дату операції?
    21.09.202643
  • Розірвання відступлення права вимоги у 2026 році: облік і ризики кредитора (аудіоверсія)
    Підприємство у лютому 2025 року відступило новому кредитору право вимоги до покупця за послуги, надані у грудні 2024 року. Новий кредитор частково сплатив вартість вимоги. Планується розірвання договору: отримані кошти залишаються у первісного кредитора, а несплачена вимога до покупця повертається первісному кредитору. Які бухгалтерські проведення, документальне оформлення та облікові наслідки для первісного кредитора?
    18.09.202647
  • Поліпшення МНМА понад 20 000 грн: переведення до ОЗ та облік (аудіоверсія)
    Підприємство провело модернізацію комп'ютера, який обліковувався як МНМА (первісна вартість 14 000 грн, амортизація 100% при введенні в експлуатацію). Вартість робіт із заміни комплектуючих склала 11 000 грн, через що загальна вартість перевищила встановлений межею критерій 20 000 грн. Чи потрібно переводити такий об'єкт до складу ОЗ, за яким методом амортизувати витрати на поліпшення та чи виникають податкові різниці з податку на прибуток у платника, що коригує фінрезультат?
    17.09.202646
  • Первісна оцінка яєць у птахівництві: правила бухобліку за НП(С)БО 30 (аудіоверсія)
    Підприємство займається птахівництвом і збирає курячі яйця для реалізації. Як правильно обрати та зафіксувати в обліковій політиці модель первісної оцінки такої продукції? Які субрахунки використовувати для відображення можливих різниць і чи дозволено оприбутковувати яйця за виробничою собівартістю, щоб уникнути штучного викривлення фінрезультату
    17.09.202641