Повернення передоплати покупцю: чи треба дисконтувати?

Можливість попередньої оплати товару (часткової або повної оплати товару до його передання продавцем) за договором купівлі-продажу передбачена ст. 693 ЦКУ. І згідно з цією нормою, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати. Йдеться про строк, встановлений договором купівлі-продажу.

Якщо такий строк не встановлений договором, — у строк, визначений відповідно до ст. 530 ЦКУ, тобто у 7-миденний строк від дня пред’явлення вимоги. Моментом пред’явлення вимоги вважатимуть дату її отримання постачальником.

Таким чином, заборгованість після повернення передоплати за непоставлений товар є поточною, адже строк погашення її має відбутися у 7-миденний строк від дня пред’явлення вимоги. Судячи із усього, така вимога вже пред’явлена покупцем, а тому наразі у продавця наявна прострочена заборгованість після повернення передоплати (якщо інші строки повернення передоплати не встановлені договором).

Прострочена заборгованість не може розглядатися як довгострокова, оскільки період повернення коштів одержувачу вже настав. Той факт, що заборгованість за зобов’язанням фактично не повернена на дату балансу (до терміну закінчення позовної давності), не надає їй статусу довгострокової, оскільки в будь-який момент кредитор має право вимагати повернення усієї суми такої заборгованості.

Такого висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 04.12.2019 р. у справі №826/16321/18. Про це ми говорили у Спецвипуску – тут.

Оскільки дисконтуванню підлягає лише довгострокова грошова заборгованість, то відповідно заборгованість підприємства після повернення передоплати (вона або є поточною, або простроченою поточною в залежності від того, чи передбачені у договорі строки повернення передоплати, чи діють загальні) дисконтуванню не підлягає.