Дисконтування: що змінилося у 2019 році?

Зміни з’явились у П(С)БО, тобто стосуються тих юросіб, які ведуть бухгалтерський облік за національними стандартами.

Мінфін видав Наказ №379 16.09.2019 р. 29 жовтня 2019 р. він був опублікований в «Офіційному Віснику» №83/2019 та набрав чинності. Відповідно з 29 жовтня почали діяти нові правила обліку довгострокової кредиторської та дебіторської заборгованості. І при складанні фінзвітності за 2019 рік їх вже треба враховувати.

Загалом механізм дисконтування давним-давно є в наших вітчизняних стандартах. Щоправда, він розкиданий по різних П(С)БО, а тому чекати ще якогось окремого нормативного затвердження такого процесу, окрім Наказу №379, не слід.

Правда, оскільки на практиці мало хто займався дисконтуванням і досі вимагалося дисконтування лише щодо фінансових інструментів, то норми П(С)БО щодо дисконтування грошової заборгованості за товари, роботи, послуги, звичайно ж, не зовсім досконалі.

П(С)БО, що задіяні в дисконтуванні: П(С)БО 10, П(С)БО 11, П(С)БО 13, П(С)БО 19, П(С)БО 12, П(С)БО 28. Саме в них по крихтах можна назбирати інформацію щодо дисконтування.

Суб’єкти господарювання, які в попередніх роках вже зіштовхнулися з вимогою податківців дисконтувати й безвідсоткову заборгованість за товари, роботи, послуги, швидше за все, згадають судову практику щодо відсутності необхідності в дисконтуванні. Про свіжі судові рішення по цій проблемі (щодо законодавства, яке діяло до 29.10.2019 р.!) ми писали тут.

Аргументи в цій судовій практиці були такі (див. постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 28.03.2019 р. у справі №826/9136/17, від 06.02.2019 р. у справі №826/16321/18, та від 26.02.2019 р. у справі №826/1509/18, постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 18.09.2018 р. у справі №826/14449/17):

1. П(С)БО не установлено методологію щодо визначення справедливої та амортизованої вартості фінансових зобов’язань та активів;
2. відсутні будь-які роз’яснення контролюючих органів або практика такого дисконтування;
3. визначення П(С)БО, наведене у ст. 1 Закону про бухоблік, не дозволяє застосувати міжнародні стандарти обліку в разі відсутності методів ведення обліку в національних стандартах;
4. правила П(С)БО 12 та П(С)БО 28, на які спираються під час перевірок податківці, не повинні застосовуватися для обліку довгострокових безвідсоткових зобов’язань, тому що такі правила призначені для обліку фінансових активів (до суду позивалися саме дебітори, у яких виникало фінансове зобов’язання).

Що на це скаже Мінфін та чи визнає, що в П(С)БО дійсно немає методології дисконтування й затвердить якісь окремі методрекомендації з дисконтування (що було б дуже добре), невідомо.

Та чекати цих методрекомендацій й відповідно не проводити дисконтування не радимо. Адже якщо норми працювали щодо дисконтування відсоткової заборгованості, то чому зараз буде дисконтуватися вся грошова заборгованість, як дебіторська, так і кредиторська (хоча, як правило, лише довгострокова, про що далі).