• Посилання скопійовано

Підприємство має неповернуту поворотну фіндопомогу: чи потрібно визнавати дохід?

ТОВ «А» (платник податку на прибуток) протягом 2017-2019 року надавало ТОВ «Б» (платник податку на прибуток) ПФД. Станом на 01.01.2020 р. ПФД не повернуто. Чи потрібно включати її до доходу підприємства «Б»? Чи включається до доходу сума неповернутої засновником протягом року ПФД?

Цій консультації більше 3-х років. Українське законодавство складне і мінливе, тож на даний момент редакція не гарантує її 100% актуальність. У разі сумнівів скористайтесь пошуком, щоб читати свіжіші статті і консультації, або зверніться за допомогою до нашого ШІ-консультанта.

Відповідно до пп. 134.1.1 ПКУ, об’єкт оподаткування податком на прибуток визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до НП(С)БО або МФСЗ, на різниці, які виникають відповідно до положень ПКУ.

А в бухобліку отримана фінансова допомога не є доходом, оскільки в момент отримання фіндопомоги одночасно збільшуються активи (кошти на рахунку) та збільшуються зобов’язання (заборгованість перед надавачем ПФД щодо її повернення). Бухгалтерськими записами операція з отримання ПФД відображається так: Дт 311 Кт 685. Дохідні рахунки не задіяні, а тому на фінрезультат ця операція не впливає.

Дохід (як у випадку отримання ПФД від іншого підприємства, так і у випадку отримання її від засновниках) у підприємства - отримувача виникне лише тоді, коли сума отриманої ПФД стане такою, що не підлягає поверненню. Зокрема, згідно з п. 5 П(С)БО 11, якщо на дату балансу раніше визнане зобов'язання не підлягає погашенню, то його сума включається до складу доходу звітного періоду (Дт 685 Кт 717).

Зокрема, ПФД не підлягає погашенню у випадках, коли спливає строк позовної давності або якщо кредитор (надавач ПФД) простить цю заборгованість отримувачу.

Загальний строк позовної давності становить 3 роки (ст. 257 ЦКУ).

Початок перебігу позовної давності врегульовано ст. 261 ЦКУ. Зокрема, за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання, а за зобов'язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред'явити вимогу про виконання зобов'язання.

Таким чином, в першу чергу необхідно визначити строк повернення ПФД, що встановлено договором і саме від цієї дати починати відлік строку позовної давності. Якщо строк повернення ПФД не встановлено, то 3 роки строку позовної давності починають відраховуватись від з моменту пред’явлення вимоги про повернення кредитором.

Випадки зупинення та переривання строку позовної давності визначені у ст. 263 та ст. 264 ЦКУ.

Перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку (ч. 1 ст. 264 ЦКУ). Це може бути підписання акта звірки між сторонами договору, повернення частини суми ПФД тощо.

Про те, на який строк можна укласти договір, ми писали тут.

Таким чином, ПФД не включається до складу доходу підприємства, платника податку на прибуток, аж до того моменту, поки кредитор цю заборгованість йому не пробачить, або ж не спливе строк позовної давності за такою заборгованістю (3 роки з моменту настання строку повернення).

 

Дисконтування

Своєю чергою, необхідно звернути увагу на нещодавні зміни до П(С)БО, через які виникла необхідність проводити дисконтування безпроцентної довгострокової заборгованості.

Так, дисконтуванню підлягає довгострокова заборгованість – тобто заборгованість, строк повернення якої складає більше одного року. Якщо строк повернення не встановлено або вказано «за вимогою», то така заборгованість вважається поточною, а не довгостроковою, оскільки є вірогідність, що кредитор буде вимагати її повернення протягом року.

Якщо заборгованість короткострокова, але не погашається понад рік, дисконтувати її також не потрібно. Від того, що поточна заборгованість стала простроченою, вона не стала довгостроковою. А тому, якщо прострочення стосується поточної заборгованості, то дисконтувати її не потрібно.

Дебітор за довгостроковою заборгованістю визнає дохід (Кт 733) у вигляді дисконту – це різниця між номінальною вартістю грошей та продисконтованою (теперішньою), адже зараз гроші вартують більше, ніж буде у майбутньому, коли їх слід буде віддавати.

Поступово протягом строку погашення визнаний дисконт знівелюється нарахованими витратами у дебітора (Дт 952 Кт 55).

Детально порядок проведення дисконтування ми розглядали тут.

***

Читайте також: Облік та оподаткування ПФД, отриманої юрособою від інших осіб 

Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!

Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!

Доступ до повного тексту цієї консультації без реклами можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.

Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 199 грн/міс

Передплатити

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Облік та звітність/Облік окремих операцій

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «Облік окремих операцій»

  • Імпортний товар не відповідає інвойсу та є нестача: як діяти підприємству у 2026 році? (аудіоверсія)
    Підприємство здійснило 100% передоплату згідно з договором та інвойсом за товар китайському постачальнику. Після митного оформлення контейнера було виявлено, що фактично поставлений метал має іншу марку та товщину, ніж зазначено в інвойсі, а також наявна нестача близько 3 т. Постачальнику направлено претензії, однак він відмовляється повертати кошти або здійснювати допоставку. Чи потрібно вносити зміни до митної декларації? Як правильно оформити таку ситуацію в обліку?
    23.07.2026445
  • Облік комп'ютерної програми за замовленням у 2026 році: визнання НМА за нормами НП(С)БО 8 (аудіоверсія)
    Підприємство 10.03.2025 р. уклало договір про створення комп'ютерної програми за замовленням із передачею майнових прав. 12.06.2025 р. програму передано за актом приймання-передачі та актом виконаних робіт. 26.03.2026 р. отримано свідоцтво про реєстрацію договору про передачу майнових прав від Українського національного офісу інтелектуальної власності та інновацій. Необхідно визначити правильну дату та порядок бухгалтерського й податкового обліку цієї програми та майнових прав на неї
    22.07.202643
  • Заміна шин керівником за кордоном у 2026 році: бухгалтерський облік та компенсація витрат (аудіоверсія)
    Керівник підприємства під час перебування у відпустці за кордоном використовував автомобіль, який обліковується на балансі підприємства як ОЗ. У Чехії в автомобілі пошкодилося колесо, у зв'язку з чим виникла необхідність замінити комплект із чотирьох шин. Керівник оплатив придбання шин та послуги шиномонтажу власними коштами. Підтвердні документи (чеки, рахунки тощо) наявні. Як відобразити такі операції в бухобліку? Чи може підприємство компенсувати керівнику понесені витрати? Якщо так, то в якій валюті та за яким курсом?
    21.07.202632
  • Виписка іноземного банку українською мовою у 2026 році: чи потрібен переклад для бухобліку? (аудіоверсія)
    Отримано виписку іноземного банку, сформовану одразу українською мовою. Чи достатньо такого документа для відображення операцій у бухгалтерському обліку без додаткового перекладу, враховуючи вимоги Положення №88 щодо мови первинних документів?
    20.07.202624
  • Особливості інвентаризації майна після його пошкодження внаслідок обстрілу (аудіоверсія)
    На підприємстві внаслідок ворожого обстрілу постраждало одне виробниче приміщення. Проведено інвентаризацію пошкодженого майна. Чи може матеріально відповідальна особа бути головою інвентаризаційної комісії? Чи необхідно проводити повну інвентаризацію всіх активів підприємства, чи достатньо провести інвентаризацію лише активів, які знаходилися у пошкодженому приміщенні (основні засоби, МНМА, МШП, сировина та матеріали)?
    20.07.2026185