Нюанси списання дебіторської заборгованості

Відповідно до ст. 10 Закону №996, для забезпечення достовірності даних бухгалтерського обліку та фінансової звітності підприємства зобов'язані проводити інвентаризацію активів і зобов'язань, під час якої перевіряються і документально підтверджуються їх наявність, стан і оцінка. 

Отже, якщо безнадійна дебіторська заборгованість виявлена за результатами інвентаризації і керівник приймає рішення щодо її списання, то потрібно оформити наказ про списання безнадійної дебіторської заборгованості і скласти акт інвентаризації в якому зазначити суми безнадійних боргів, за якими минув термін позовної давності. До нього додають довідку про заборгованість із зазначенням найменування та місцезнаходження дебіторів, суми, причини, дати і підстави виникнення заборгованості. Також складається протокол з відображенням висновків інвентаризаційної комісії, який затверджується керівником підприємства (п. 7.5 розділу ІІІ, п. 2 розділу IV Положення № 879).

Якщо прийнято рішення про списання заборгованості після закінчення строку позовної давності, така умова задовольняється при зверненні боржника до суду з заявою. При цьому сплив позовної давності є підставою для відмови в позові (п. 3 і п. 4 ст. 267 ЦКУ).

Якщо відповідно до п. 11 ПБО 10 списання безнадійної дебіторської заборгованості проводиться за рахунок резерву сумнівних боргів, то заборгованість виключають з активів з одночасним зменшенням величини резерву: Дт 38  Кт 361 (362); у разі недостатньої суми нарахованого резерву безнадійну дебіторську заборгованість за товари списують на інші операційні витрати: Дт 944 Кт 361 (362) але лише ту суму, що перевищує резерв; поточну дебіторську заборгованість, щодо якої не передбачено створення резерву сумнівних боргів, в разі визнання її безнадійною списують з балансу: Дт 944 Кт 371 (377, 34).

Крім того, незалежно від джерела списання суму списаної дебіторської заборгованості обліковують на позабалансовому рахунку 071. На цьому рахунку  сума обліковуватиметься протягом 3 років (а раптом повернуть товар чи компенсують збитки) із дати списання, а по закінченню цього строку списується за Кт 071. У разі повернення раніше списаної безнадійної дебіторської заборгованості її включають до складу інших операційних витрат Дт 30,31 Кт 716.

Відповідно до пп. 139.2.2 ст. 139 ПКУ фінансовий результат зменшується на суму списаної безнадійної дебіторської заборгованості (як за рахунок резерву, так і понад резерв, і тієї суми, за якою створення резерву не передбачено), але тільки тієї, яка відповідає ознакам, визначеним пп. 14.1.11 ст. 14 ПКУ. Таке коригування відображається в рядку 2.2.3 додатка РІ до декларації з податку на прибуток підприємств.

Відповідно до п. 198.3 ПКУ якщо за сплаченими авансами, постачання товарів протягом терміну позовної давності не відбулося, то факт придбання таких товарів відсутній, а тому право на ПК щодо таких товарів у платника податку відсутній.

Тому, якщо платником було сформовано ПК на підставі ПН за сплаченими авансами, а товари протягом терміну позовної давності не поставлено, то в податковому періоді, в якому відбувається списання безнадійної дебіторської заборгованості потрібно зменшити суму ПК на підставі бухгалтерської довідки.