Доля дебіторської заборгованості у разі ліквідації підприємства

В першу чергу нагадаємо, що відповідно до абз. 8 п. 7 Інструкції №879 у разі припинення підприємства обов’язковим є проведення суцільної інвентаризації (яка охоплює, в тому числі, всі види зобов’язань). Зокрема, під час такої інвентаризації виявляється наявність у підприємства безнадійної дебіторської заборгованості, яка підлягає списанню. Про списання заборгованості ми писали тут.

Нагадаємо, що безнадійною дебіторською заборгованістю є поточна дебіторська заборгованість, щодо якої існує впевненість про її неповернення боржником або за якою минув строк позивної давності.

Тобто за П(С)БО підприємство має право списати дебіторську заборгованість лише на підставі власної впевненості у її неповерненні. Таке рішення оформлюється наказом керівника про визнання безнадійною та списання проблемної заборгованості. Додатково може бути оформлена бухгалтерська довідка, у якій будуть наведені всі бухгалтерські записи щодо списання такої заборгованості. Про наслідки списання дебіторської заборгованості до спливу строку позовної давності ми писали тут.

Після виявлення та списання безнадійної дебіторської заборгованості, на підставі вимоги п. 1 ст. 111 ЦКУ ліквідаційна комісія (ліквідатор) зобов'язана вжити всіх необхідних заходів щодо стягнення не списаної дебіторської заборгованості юридичної особи, що ліквідується, та письмово повідомити кожного з боржників про припинення юридичної особи.

При цьому, згідно з п. 1 ст. 609 ЦКУ зобов'язання припиняється ліквідацією юридичної особи (боржника або кредитора), крім випадків, коли законом або іншими нормативно-правовими актами виконання зобов'язання ліквідованої юридичної особи покладається на іншу юридичну особу, зокрема, за зобов'язаннями про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю.

Крім того,  п. 1 ст. 205 ГКУ передбачено, що господарське зобов'язання припиняється неможливістю виконання у разі ліквідації суб'єкта господарювання, якщо не допускається правонаступництво за цим зобов'язанням.

Таким чином, якщо після повідомлення дебіторів заборгованість погашена не буде, то з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про припинення такої юридичної особи дебіторське зобов’язання припиняється.

Водночас, таке дебіторське зобов’язання може бути переведено на іншого суб’єкта господарювання, якщо це не суперечить договору з контрагентом.

Отже, до витрат підприємства у разі його ліквідації потрапить лише сума безнадійної дебіторської заборгованості, яка була списана на підставі проведеної суцільної інвентаризації.