Витрати на оформлення фінлізингу авто: як обліковувати?

Відповідно до п. 5 П(С)БО 14, орендар  відображає  в  бухобліку одержаний у фінансову оренду об'єкт  одночасно  як  актив  і  зобов'язання  за найменшою на початок строку оренди оцінкою:  справедливою вартістю активу  або  теперішньою  вартістю   суми   мінімальних   орендних платежів.

Оскільки в лізингоодержувача на балансі при отримані об’єкта фінлізингу починає обліковуватися актив – ОЗ, то доречно також застосовувати П(С)БО 7 для обліку такого активу. Адже надалі за текстом П(С)БО 14 при виборі методу амортизації ОЗ згадується П(С)БО 7. Отож, вважаємо, що при визначенні первісної вартості об’єкта фінлізингу слід керуватися П(С)БО 7 та Методрекомендаціями №561.

Згідно з п. 8 П(С)БО 7, первісна  вартість об'єкта основних засобів складається з таких витрат:

• суми, що сплачують постачальникам активів та  підрядникам  за виконання будівельно-монтажних робіт (без непрямих податків);
• реєстраційні  збори,  державне мито та аналогічні платежі, що здійснюються  в  зв'язку  з придбанням (отриманням) прав на об'єкт основних засобів;
• суми ввізного мита;
• суми непрямих податків у зв'язку  з  придбанням  (створенням) основних     засобів     (якщо     вони     не     відшкодовуються підприємству); 
• витрати зі страхування ризиків доставки основних засобів;
• витрати  на  транспортування, установку, монтаж, налагодження основних  засобів;
• інші  витрати,  безпосередньо пов'язані з доведенням основних засобів  до  стану,  у  якому  вони  придатні  для використання із запланованою метою.

До речі, й податківці погоджуються із нами. Так, у "Віснику" №27 (931)  вони зазначають, що лізингоодержувач відповідно до п. 8 П(С)БО 7 до первісної вартості об’єкта фінлізингу включає:

• інші витрати, пов’язані з його придбанням і доставкою;
• та зобов’язання (за найменшою оцінкою на початок строку оренди (справедливою вартістю активу або теперішньою вартістю суми мінімальних орендних платежів).

З огляду на вищесказане, пенсійний збір збільшує первісну вартість ОЗ, адже є платежем, що здійснюється  в  зв'язку  з придбанням (отриманням) прав на об'єкт основних засобів. А ось витрати на страхування авто КАСКО – є витратами підприємства, при цьому визнаються вони поступово – протягом періоду дії страхового полісу.

На замітку!

На дату отримання страхового поліса КАСКО, оплаченого однією сумою підприємство в обліку відображає виникнення витрат майбутніх періодів (Дт 39 Кт 685), а потім щомісяця (чи щокварталу) поступово визнає суми витрат у рівномірних частинах, із розрахунку строку дії КАСКО (Дт 23-94 Кт 39 – в залежності від того, де використовувалося авто).

Тобто, поступово у підприємства мають відображатися витрати щодо страхування авто за КАСКО до закінчення дії страхового договору. Про це ми колись вже писали тут.