Відповідно до п. 5 П(С)БО 14, орендар відображає в бухобліку одержаний у фінансову оренду об'єкт одночасно як актив і зобов'язання за найменшою на початок строку оренди оцінкою: справедливою вартістю активу або теперішньою вартістю суми мінімальних орендних платежів.
Оскільки в лізингоодержувача на балансі при отримані об’єкта фінлізингу починає обліковуватися актив – ОЗ, то доречно також застосовувати П(С)БО 7 для обліку такого активу. Адже надалі за текстом П(С)БО 14 при виборі методу амортизації ОЗ згадується П(С)БО 7. Отож, вважаємо, що при визначенні первісної вартості об’єкта фінлізингу слід керуватися П(С)БО 7 та Методрекомендаціями №561.
Згідно з п. 8 П(С)БО 7, первісна вартість об'єкта основних засобів складається з таких витрат:
- суми, що сплачують постачальникам активів та підрядникам за виконання будівельно-монтажних робіт (без непрямих податків);
- реєстраційні збори, державне мито та аналогічні платежі, що здійснюються в зв'язку з придбанням (отриманням) прав на об'єкт основних засобів;
- суми ввізного мита;
- суми непрямих податків у зв'язку з придбанням (створенням) основних засобів (якщо вони не відшкодовуються підприємству);
- витрати зі страхування ризиків доставки основних засобів;
- витрати на транспортування, установку, монтаж, налагодження основних засобів;
- інші витрати, безпосередньо пов'язані з доведенням основних засобів до стану, у якому вони придатні для використання із запланованою метою.
До речі, й податківці погоджуються із нами. Так, у "Віснику" №27 (931) вони зазначають, що лізингоодержувач відповідно до п. 8 П(С)БО 7 до первісної вартості об’єкта фінлізингу включає:
- інші витрати, пов’язані з його придбанням і доставкою;
- та зобов’язання (за найменшою оцінкою на початок строку оренди (справедливою вартістю активу або теперішньою вартістю суми мінімальних орендних платежів).
З огляду на вищесказане, пенсійний збір збільшує первісну вартість ОЗ, адже є платежем, що здійснюється в зв'язку з придбанням (отриманням) прав на об'єкт основних засобів. А ось витрати на страхування авто КАСКО – є витратами підприємства, при цьому визнаються вони поступово – протягом періоду дії страхового полісу.
На замітку!
На дату отримання страхового поліса КАСКО, оплаченого однією сумою підприємство в обліку відображає виникнення витрат майбутніх періодів (Дт 39 Кт 685), а потім щомісяця (чи щокварталу) поступово визнає суми витрат у рівномірних частинах, із розрахунку строку дії КАСКО (Дт 23-94 Кт 39 – в залежності від того, де використовувалося авто).
Тобто, поступово у підприємства мають відображатися витрати щодо страхування авто за КАСКО до закінчення дії страхового договору. Про це ми колись вже писали тут.
Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!
Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!
Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.
Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 139 грн/міс
Передплатити
