Продаж товарів не за методом ФІФО: чи можна самостійно обирати, з якої партії відвантажувати товар?

Запитання:

Чи може підприємство оптової торгівлі при «партійному» обліку товарів продавати товари не за методом ФІФО, а самостійно обирати, з якої партії відвантажується товар зі складу? При цьому найчастіше відвантажується товар з нового приходу, при цьому залишаються залишки на складі зі старих партій (товар може бути не тієї якості або не в товарному виді, або за вищою (нижчою) ціною, ніж на теперішній час, але списання проходить раз в декілька років через утилізацію).

Відповідь:

Насамперед зазначимо, що ФІФО – це метод оцінки вибуття запасів. Оцінка запасів за цим методом базується на припущенні, що запаси використовуються у тій послідовності, у якій вони надходили до підприємства (відображені у бухгалтерському обліку). Тобто запаси, які першими відпускаються у продаж та інше вибуття, оцінюються за собівартістю перших за часом надходження запасів п. 20 П(С)БО 9.

Вибуття запасів, зокрема, у продаж, може оцінюватися за одним з методів, вказаних в п. 16 П(С)БО 9:

• ідентифікованої собівартості відповідної одиниці запасів;
• середньозваженої собівартості;
• собівартості перших за часом надходження запасів (ФІФО);
• нормативних затрат;
• ціни продажу.

Для всіх одиниць бухгалтерського обліку запасів, що мають однакове призначення та однакові умови використання, застосовується тільки один із наведених методів.

Щодо оприбуткування, то одиницею бухгалтерського обліку запасів є їх найменування або однорідна група (вид) (п. 7 П(С)БО 9).

ДПС у м. Києві в ІПК від 07.06.2018 р. №2506/ІПК/26-15-12-03-11 повідомляє, що підприємство самостійно на основі НП(С)БО та інших нормативно-правових актів з бухгалтерського обліку визначає за погодженням з власником (власниками) або уповноваженим ним органом (посадовою особою) відповідно до установчих документів облікову політику підприємства, а також зміни до неї.

Так, розпорядчий документ про облікову політику підприємства визначає, зокрема, методи оцінки вибуття запасів, періодичність визначення середньозваженої собівартості одиниці запасів, порядок обліку і розподілу транспортно-заготівельних витрат, ведення окремого субрахунку обліку транспортно-заготівельних витрат тощо (п. 2.1 Методичних рекомендацій №635).

У зв'язку з цим можливість об'єднання в однорідні групи товарів з різними найменуваннями, які підпадають під визначення ідентичних або однорідних, знаходиться в компетенції підприємства та повинно бути визначено відповідним наказом про його облікову політику.

При цьому слід врахувати, що таку однорідність можна створювати, якщо зміна назви товару не призведе до зміни коду УКТ ЗЕД.

Крім того, нормами п. 24 П(С)БО 9 встановлено, що запаси відображаються в бухгалтерському обліку і звітності за найменшою з двох оцінок: первісною вартістю або чистою вартістю реалізації.

Запаси відображаються за чистою вартістю реалізації, якщо на дату балансу їх ціна знизилась або вони зіпсовані, застаріли, або іншим чином втратили первісно очікувану економічну вигоду (п. 25 П(С)БО 9).

Чиста вартість реалізації визначається за кожною одиницею запасів вирахуванням з очікуваної ціни продажу очікуваних витрат на завершення виробництва і збут (п. 26 П(С)БО 9).

У п. 15 Методичних рекомендацій №145, зазначено, що до складу елементу «Матеріальні затрати» включають вартість витрачених (спожитих) у процесі операційної діяльності.

При цьому собівартість реалізованих товарів (продукції) до складу елементу «Матеріальні затрати» не включається.

Придбані (отримані) або вироблені матеріальні цінності зараховують на баланс підприємства за їх первісною вартістю, які визначають відповідно до П(С)БО 9.

При вибутті запасів на торговельних підприємствах їх оцінка здійснюється за одним із методів, наведених в п. 16 П(С)БО 9.

Облікова політика може враховувати організаційно-правову форму підприємства, галузеві особливості економічної діяльності, обсяги виробництва тощо.

Облікова політика є елементом системи організації бухгалтерського обліку на підприємстві (п. 1.3 Методичних рекомендацій №635).

Отже, підприємство в наказі про облікову політику може змінити метод оцінки при вибутті запасів з ФІФО на інший метод оцінки, наприклад, ідентифікованої собівартості відповідної одиниці запасів. Це дасть можливість кожного разу обирати для списання конкретну партію товарів, яку потрібно списати. За цим методом запаси, які відпускаються, а також запаси, які не замінюють одне одного, оцінюються за ідентифікованою собівартістю, тобто собівартістю конкретної партії (п. 17 П(С)БО 9).