Відображаємо визнані штрафні санкції в бухгалтерському обліку

Запитання: Компанія уклала договір постачання вугільної продукції з нерезидентом, отримала від нього передоплату і не змогла вчасно поставити вугільну продукцію, згідно з умовами цього договору. Нерезидент виставив компанії штрафні санкції і компанія їх прийняла й погодилася з виставленими вимогами. Як відобразити цю операцію в бухгалтерському обліку? Чи достатньо документів для цього (претензія і відповідь компанії, лист на претензію)? Як це вплине на заповнення декларації з податку на прибуток?

Відповідь: Відповідно до ст. 549 ЦКУ неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

В ст. 33 Закону №959 зазначено, що у сфері зовнішньоекономічної діяльності, що визначається цим та пов'язаними з ним законами України, можуть застосовуватися такі види відповідальності:

• майнова відповідальність;
• кримінальна відповідальність.

Майнова відповідальність застосовується у формі матеріального відшкодування прямих, побічних збитків, упущеної вигоди, матеріального відшкодування моральної шкоди, а також майнових санкцій.

Якщо порушення суб'єктами ЗЕД або іноземними суб'єктами господарської діяльності цього або пов'язаних з ним законів України призвели до виникнення збитків, втрати вигоди та/або моральної шкоди у інших таких суб'єктів або держави, суб'єкти, що порушили закон, несуть матеріальну відповідальність у повному обсязі.

Відповідно до ст. 35 Закону №959 суб'єкти ЗЕД несуть відповідальність у видах та формах, передбачених ст. 33 цього Закону, іншими законами України та/або ЗЕД договорами (контрактами).

Нормами ст. 22 Закону №959 передбачено, що суб'єкти ЗЕД ведуть бухгалтерський та оперативний облік ЗЕД-операцій, а також статистичну звітність, яку надсилають органам Держстату.

Для бухгалтерського обліку ЗЕД-операцій суб'єкти ЗЕД користуються планом рахунків та інструкцією про його використання, що діють на території України, та відповідними змінами і доповненнями, які відображають специфіку ЗЕД.

Суб'єкти ЗЕД самостійно визначають порядок аналітичного обліку такої діяльності, запроваджують відповідні субрахунки.

Отже, згідно з Інструкцією №291 облік визнаних економічних санкцій за невиконання підприємством законодавства та умов договорів ведеться на субрахунку 948 «Визнані штрафи, пені, неустойки». 

В ситуації, що розглядається, визнання штрафних санкцій відображається за ДТ 948 та КТ 362, їхня сплата – ДТ 362 КТ 312. 

Також зазначимо, що норми пп. 140.5.11 ПКУ зобов'язують платника податку на прибуток збільшити фінансовий результат податкового (звітного) періоду на суму витрат від визнаних штрафів, пені, неустойок, нарахованих відповідно до цивільного законодавства та цивільно-правових договорів на користь осіб, що не є платниками податку (крім фізичних осіб), та на користь платників податку, які оподатковуються за ставкою 0% відповідно до п. 44 підрозділу 4 розділу XX ПКУ.

ДФС в ІПК від 08.11.2018 р. №4738/6/99-99-15-02-02-15/ІПК повідомляє, у разі якщо нерезидент сплачує податок з сум нарахованих на його користь штрафів, пені, неустойки, то різниця на суму нарахованих на користь нерезидента таких штрафів, пені, неустойки для збільшення фінансового результату до оподаткування відповідно до пп. 140.5.11 ПКУ у платника податку – резидента не виникає.

У разі якщо при виплаті штрафів, пені, неустойки нерезиденту застосовуються правила міжнародного договору в частині звільнення від оподаткування податком на прибуток такої виплати, то платник має збільшити фінансовий результат до оподаткування на суму нарахованих на користь нерезидента штрафів, пені, неустойки відповідно до пп. 140.5.11 ПКУ.

В ІПК від 12.03.2019 р. №1018/6/99-99-15-02-02-15/ІПК ДФС також повідомляє, якщо відшкодування упущеної вигоди на підставі ЗЕД договору не відноситься до штрафної санкції (неустойки), то для цілей визначення різниці, на яку відповідно до пп. 140.5.11 ПКУ збільшується фінансовий результат до оподаткування, зазначені суми упущеної вигоди, сплачені за ЗЕД-договором на користь нерезидента, не враховуються.

Крім того, доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України, оподатковуються в порядку і за ставками, визначеними п. 141.4 ПКУ.

Перелік таких доходів визначено пп. 141.4.1 ПКУ.

Враховуючи, що штрафи, пеня, неустойки не виокремлені як окремий вид доходу, що отримується нерезидентом з джерелом походження з України, то такі виплати розглядаються у складі інших доходів від провадження нерезидентом (постійним представництвом цього або іншого нерезидента) господарської діяльності на території України (пп. «й» пп. 141.4.1 ПКУ).

Відповідно до пп. 141.4.2 ПКУ резидент, який здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи (крім постійного представництва нерезидента на території України) будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом від провадження господарської діяльності, утримують податок з таких доходів, зазначених у пп. 141.4.1 ПКУ, за ставкою в розмірі 15% (крім доходів, зазначених у підпунктах 141.4.3 - 141.4.6 та 141.4.11 цього пункту) їх суми та за їх рахунок, який сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності (далі – міжнародний договір).

Згідно з п. 3.2 ПКУ, якщо міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені ПКУ, застосовуються правила міжнародного договору.

Отже, у разі виплати нерезиденту доходів із джерелом їх походження з України у вигляді неустойки (штрафів, пені) такі доходи підлягають оподаткуванню відповідно до положень п. 141.4 ПКУ, незалежно від способу виплати такого доходу, у т. ч. шляхом зарахування згідно з договором уступки вимоги зобов'язання, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів.