Зменшення вартості підрядних робіт після підписання акту та введення об’єкта до експлуатації: чи можливо це?

Насамперед зазначимо, що положеннями ч. 2-3 ст. 632 ЦКУ встановлено, що зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. При цьому зміна ціни в договорі після його виконання не допускається!

У договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення (ч. 1 ст. 843 ЦКУ).

Відповідно до ч. 1-2 ст. 844 ЦКУ ціна у договорі підряду може бути визначена у кошторисі. Кошторис на виконання робіт може бути приблизним або твердим. Кошторис є твердим, якщо інше не встановлено договором.

Підрядник не має права вимагати збільшення твердого кошторису, а замовник – його зменшення в разі, якщо на момент укладення договору підряду не можна було передбачити повний обсяг роботи або необхідні для цього витрати (ч. 5 ст. 844 ЦКУ)!

Якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, – достроково (ч. 1 ст. 854 ЦКУ).

Положення ст. 853 ЦКУ зобов'язують замовника прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки).

Якщо після прийняття роботи замовник виявив відступи від умов договору підряду або інші недоліки, які не могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (приховані недоліки), включаючи умисно приховані підрядником, він зобов'язаний негайно повідомити про це підрядника.

ВГСУ в п. 6 Оглядового листа від 18.02.2013 р. №01-06/374/2013 повідомляє, що замовник на порушення вимог статей 853, 882 ЦКУ безпідставно відмовився від прийняття робіт, своєчасно не заявивши про їх недоліки (за наявності таких). Отже, він не звільняється від обов'язку оплатити роботи, виконані за договором підряду (див. постанову ВГСУ від 11.05.2012 р. №21/5005/14068/2011).

Нагадаємо, що ч. 1 та 6 ст. 882 ЦКУ також зобов'язують замовника, який одержав повідомлення підрядника про готовність до передання робіт, виконаних за договором будівельного підряду чи етапу робіт (якщо це передбачено договором) негайно розпочати їх прийняття.

Замовник має право відмовитися від прийняття робіт лише у разі виявлення недоліків, які виключають можливість використання об'єкта для вказаної в договорі мети та не можуть бути усунені підрядником, замовником або третьою особою.

На підставі ст. 883 ЦКУ підрядник несе відповідальність:

•  за недоліки збудованого об'єкта;
•  за прострочення передання його замовникові;
•  за інші порушення договору (за недосягнення проектної потужності, інших запроектованих показників тощо), якщо не доведе, що ці порушення сталися не з його вини.

За невиконання або неналежне виконання обов'язків за договором будівельного підряду підрядник сплачує неустойку, встановлену договором або законом, та відшкодовує збитки в повному обсязі.

Суми неустойки (пені), сплачені підрядником за порушення строків виконання окремих робіт, повертаються підрядникові у разі закінчення всіх робіт до встановленого договором граничного терміну.

Виходячи з того, що виконані підрядні роботи були прийняті замовником при підписанні акту, а згодом об’єкт було введено до експлуатації нагадаємо, що на такому об'єкті повинні бути виконані всі передбачені проектною документацією згідно з будівельними нормами, стандартами і правилами роботи, а також змонтоване і випробуване обладнання з дотриманням особливостей, встановлених п. 9 Порядку №461.

В абз. 8-9 п. 10 Порядку №461 зазначено, що на підставі інформації, отриманої під час технічного обстеження, з урахуванням виду, складності, технічних та інших особливостей об'єкта, проведених заходів, передбачених цим пунктом, а також даних технічного паспорта, проектної та іншої технічної документації на об'єкт (за наявності) виконавець проводить оцінку технічного стану об'єкта та складає звіт про проведення технічного обстеження (далі – Звіт) за формою, наведеною в додатку 1 до Порядку №461.

Пронумерований, прошнурований Звіт підписується та скріплюється особистою печаткою виконавця і затверджується суб'єктом господарювання, який проводив технічне обстеження (для юридичних осіб).

За наявності виявлених недоліків (дефектів, пошкоджень) вони зазначаються на копіях плану забудови (специфікація будівель та споруд), плану будинку та споруд, на планах поверхів, підвалу, горища, мансарди, експлікації приміщень з визначенням площ, які копіюються із складеного технічного паспорта (якщо такі є і обміри, що проведені, відповідають кресленням у технічному паспорті). Зазначені копії або нові обмірні креслення додаються до Звіту.

Результати технічного обстеження наводяться в розд. 4 Звіту.

У разі виявлення недоліків (дефектів, пошкоджень), зокрема, тріщин, відшарувань, за згодою замовника проводилося вибіркове зняття захисних шарів та оздоблювальних покриттів.

Приклад опису результатів технічного обстеження з виявленими недоліками (дефектами, пошкодженнями), які впливають або можуть вплинути на безпечну експлуатацію, наведено в таблиці 1 цього Звіту.

За результатами проведеного технічного обстеження об'єкта, стан якого оцінюється як непридатний до нормальної експлуатації або аварійний, замовнику слід виконати роботи згідно з рекомендаціями, наведеними в таблиці 2 розд. 5 Звіту.

Інформація про результати технічного обстеження зазначається в розд. 7 Звіту.

Отже, виходячи з викладеного, у замовника немає обґрунтування та підстав для вимагання зменшення ціни виконаних підрядних робіт за договором будівельного підряду, у разі якщо він вчасно не заявив про виявлені недоліки.

Щодо ПДВ із сум неустойки

Відповідно до ч. 1 ст. 550 ЦКУ право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (ч. 1-2 ст. 551 ЦКУ).

Згідно з абз. 1 пп. 188.1 ПКУ база оподаткування ПДВ операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів.

В абз. 5 пп. 188.1 ПКУ зазначено, що до складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв'язку з компенсацією вартості товарів/послуг.

До складу договірної (контрактної) вартості не включаються суми неустойки (штрафів та/або пені), 3% річних та інфляційні, що отримані платником податку внаслідок невиконання або неналежного виконання договірних зобов'язань.

Отже, за операцією нарахування та сплати неустойки податкові зобов’язання з ПДВ не виникають. При цьому на суму неустойки, як зменшення договірної ціни, розрахунок коригування також не складається.