Біологічний актив: оприбуткування риби

Довгострокові біологічні активи (ДБА) – це біологічні активи, здатні давати сільськогосподарську продукцію та/або додаткові біологічні активи, приносити в інший спосіб економічні вигоди протягом періоду, що перевищує 12 місяців, за винятком тварин на вирощуванні та відгодівлі, які відносяться до ПБА (див. п. 4 П(С)БО 30).

У даному випадку риба відноситься до  тварин на вирощуванні та відгодівлі, а тому вона обліковується як поточні біологічні активи (ПБА). Підтвердженням того, що будь-яка риба є саме ПБА є також додаток до П(С)БО 30 та додаток 1 до Методичних №1315.

Так, відповідно до таких додатків товарна риба належить до сільськогосподарської продукції, а рибопосадковий матеріал, зокрема, мальки – до додаткових біологічних активів, а це усе, своєю чергою, належить до ПБА. Отже, ніякої амортизації тут не буде.

При веденні бухобліку в рибництві слід керуватися насамперед П(С)БО 30 та Методичними рекомендаціями №1315.

Нагульні господарства, тобто СГ, які придбавають рибопосадковий матеріал – мальків у інших господарств, оприбутковують його на баланс за первісною вартістю, яка визначається відповідно до П(С)БО 9 (п. 7 П(С)БО 30, п. 4.1 Методрекомендацій №1315) та обліковують на субрахунку 213 «Поточні біологічні активи тваринництва, які оцінені за первісною вартістю».

При зарибленні ставків вартість придбаного рибопосадкового матеріалу списується із субрахунку 213 на рахунок 23.

При цьому, якщо підприємство для вирощування риби використовує кілька технологічних переділів (ставків тощо), то для обліку витрат кожного переділу до рахунку 23 відкриваються окремі субрахунки:

• 231 «Вирощування рибопосадкового матеріалу» (2311 «Мальки», 2312 «Цьоголітки»);
• 232 «Вирощування товарної риби» (2321 «Однорічки», 2322 «Дворічки») тощо.

Наприклад, якщо підприємство спочатку запускає придбаний матеріал до вирощувального ставка, а потім до нагульного, звідки вже виходить товарна риба, доцільно відкрити два субрахунки – 231 «Витрати на дорощування рибопосадкового матеріалу» та 232 «Витрати на вирощування товарної риби» тощо. Якщо цього немає при зарибленні, то не відкриваються додаткові субрахунки. Втім, це слід зробити як тільки стане відомо таке розмежування.

На рахунок 23 списуються також всі виробничі витрати – на оренду, охорону ставків, витрачання добрив, кормів тощо. Передача риби з одного переділу на інший проводиться з кредиту одного субрахунку рахунку 23 до дебету іншого субрахунку цього ж рахунку, наприклад, Дт 232 Кт 231.

За фактом вилову вирощений власними силами рибопосадковий матеріал обліковують на субрахунку 212 «Поточні біологічні активи тваринництва, які оцінені за справедливою вартістю», а отриману (виловлену) товарну рибу відображають на рахунку 27 «Продукція сільськогосподарського виробництва».

Як вирощений власними силами рибопосадковий матеріал, так і товарна риба при оприбуткуванні на баланс (на субрахунках 212 та 27) оцінюється за справедливою вартістю, зменшеною на очікувані витрати на місці продажу (п. 9, 12 П(С)БО 30, п. 6.1 Методичних рекомендацій №1315). Особливості визначення такої оцінки наведено в п. 13 – 15 П(С)БО 30, пп. 5.1 – 5.6, 6.6 та 6.7 зазначених Методичних рекомендацій.

У натуральному вираженні товарна риба визначається виходячи з її фактичної маси (кількості) у місці оприбуткування – франко-місце отримання (п. 6.4 Методрекомендацій №1315).

Фактично у рибництві справедливу вартість визначають на рівні продажної вартості риби. До витрат в місці продажу включається тільки частина витрат на збут, які безпосередньо пов'язані з продажем біологічних активів та сільськогосподарської продукції на активному ринку, зокрема, комісійні винагороди продавцям, брокерам, а також непрямі податки, що сплачуються при реалізації цих активів. Транспортні та інші витрати на збут до витрат в місці продажу не відносяться. Отже, справедлива вартість зменшується на очікувану суму таких витрат. Отримана величина буде вартістю, за якою товарна риба оприбутковується на баланс проведенням Дт 27 Кт 23. Спосіб визначення такої вартості та відповідального за це працівника кожне підприємство встановлює самостійно в наказі про облікову політику.

Якщо собівартість риби, яка обліковується на рахунку 23, виявиться вищою за цю величину, різницю списують проведенням Дт 940 Кт 23. Якщо нижчою – проведенням Дт 23 Кт 710.

Реалізація товарної риби відображається у бухобліку у загальновстановленому порядку, прийнятому для реалізації готової продукції.