• Посилання скопійовано

Операція з позички сільгосптехніки фермерським господарством: що в обліку?

Чи може новостворене фермерське господарство взяти у позичку сільськогосподарську техніку у фізособи? Як відобразити таку операцію в обліку?

Цій консультації більше 3-х років. Українське законодавство складне і мінливе, тож на даний момент редакція не гарантує її 100% актуальність. У разі сумнівів скористайтесь пошуком, щоб читати свіжіші статті і консультації, або зверніться за допомогою до нашого ШІ-консультанта.

Фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, здійснювати її переробку та реалізацію з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм у власність та/або користування, у тому числі в оренду, для ведення фермерського господарства, товарного сільськогосподарського виробництва, особистого селянського господарства, відповідно до закону.

Таким чином, фермерське господарство діє у відповідності з розпорядженнями власних керівних органів, при цьому обмежень щодо отримання майна у позичку (як для новоствореного, так і для старого) законодавчо не встановлено.

За договором позички одна сторона (позичкодавець) безоплатно передає або зобов'язується передати другій стороні (користувачеві) річ для користування протягом встановленого строку (ст. 827 ЦКУ). Договір позички від договору позики відрізняється тим, що предметом може бути лише індивідуально визначене майно.

За пп. 163.1.2 ПКУ об’єктом оподаткування ПДФО є саме доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання).

У разі безоплатного користування майном фізособи не виплачується йому плата за користування майном, тобто у фізособи не виникає доходу. Тому немає й об’єкту для оподаткування ПДФО та, відповідно, й військовим збором.

 

Бухоблік

У підприємства отримана у позичку техніка обліковуються на позабалансовому рахунку 01 «Орендовані необоротні активи». При цьому права на амортизацію не виникає, оскільки амортизація – це систематичний розподіл вартості, якої такий користувач на балансі не має.

Витрати на утримання і ремонт таких речей користувачем визнаватимуться за загальними правилами, встановленими п. 7 П(С)БО 16:

  • витрати визнаються витратами певного періоду  одночасно  з визнанням доходу, для отримання якого вони здійснені;
  • витрати, які неможливо  прямо  пов'язати  з  доходом  певного періоду,  відображаються у складі витрат того звітного періоду, у якому вони були здійснені.

При цьому рахунок, на який списуватимуться такі витрати, обиратиметься залежно від напрямку використання об’єкту договору позички. У даному випадку це може бути  рахунок 91 «Загальновиробничі витрати», які потім розподілятимуться на собівартість сільськогосподарських культур або продукції тваринництва бухгалтерським записом Дт 23 Кт 91 у розрізі об’єктів калькуляції – якщо техніка використовується для виробництва декількох об’єктів калькуляції. Якщо ФГ виробляє лише один вид сільгосппродукції, тобто має один об’єкт калькуляції, то витрати можна списати напряму на дебет рахунку 23 «Виробництво» без попереднього накопичення та розподілу через рахунок 91.

Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!

Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!

Доступ до цього матеріалу можливий лише для зареєстрованих користувачів. Якщо ви вже зареєстровані на нашому сайті — будь ласка, авторизуйтесь.

Або зареєструйтесь , прямо зараз, це не вимагає ваших персональних даних і займе не більше однієї хвилини.

Зареєструватись

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Облік та звітність/Облік окремих операцій

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «Облік окремих операцій»

  • Імпортний товар не відповідає інвойсу та є нестача: як діяти підприємству у 2026 році? (аудіоверсія)
    Підприємство здійснило 100% передоплату згідно з договором та інвойсом за товар китайському постачальнику. Після митного оформлення контейнера було виявлено, що фактично поставлений метал має іншу марку та товщину, ніж зазначено в інвойсі, а також наявна нестача близько 3 т. Постачальнику направлено претензії, однак він відмовляється повертати кошти або здійснювати допоставку. Чи потрібно вносити зміни до митної декларації? Як правильно оформити таку ситуацію в обліку?
    Сьогодні 07:11208
  • Облік комп'ютерної програми за замовленням у 2026 році: визнання НМА за нормами НП(С)БО 8 (аудіоверсія)
    Підприємство 10.03.2025 р. уклало договір про створення комп'ютерної програми за замовленням із передачею майнових прав. 12.06.2025 р. програму передано за актом приймання-передачі та актом виконаних робіт. 26.03.2026 р. отримано свідоцтво про реєстрацію договору про передачу майнових прав від Українського національного офісу інтелектуальної власності та інновацій. Необхідно визначити правильну дату та порядок бухгалтерського й податкового обліку цієї програми та майнових прав на неї
    22.07.202634
  • Заміна шин керівником за кордоном у 2026 році: бухгалтерський облік та компенсація витрат (аудіоверсія)
    Керівник підприємства під час перебування у відпустці за кордоном використовував автомобіль, який обліковується на балансі підприємства як ОЗ. У Чехії в автомобілі пошкодилося колесо, у зв'язку з чим виникла необхідність замінити комплект із чотирьох шин. Керівник оплатив придбання шин та послуги шиномонтажу власними коштами. Підтвердні документи (чеки, рахунки тощо) наявні. Як відобразити такі операції в бухобліку? Чи може підприємство компенсувати керівнику понесені витрати? Якщо так, то в якій валюті та за яким курсом?
    21.07.202627
  • Виписка іноземного банку українською мовою у 2026 році: чи потрібен переклад для бухобліку? (аудіоверсія)
    Отримано виписку іноземного банку, сформовану одразу українською мовою. Чи достатньо такого документа для відображення операцій у бухгалтерському обліку без додаткового перекладу, враховуючи вимоги Положення №88 щодо мови первинних документів?
    20.07.202622
  • Особливості інвентаризації майна після його пошкодження внаслідок обстрілу (аудіоверсія)
    На підприємстві внаслідок ворожого обстрілу постраждало одне виробниче приміщення. Проведено інвентаризацію пошкодженого майна. Чи може матеріально відповідальна особа бути головою інвентаризаційної комісії? Чи необхідно проводити повну інвентаризацію всіх активів підприємства, чи достатньо провести інвентаризацію лише активів, які знаходилися у пошкодженому приміщенні (основні засоби, МНМА, МШП, сировина та матеріали)?
    20.07.2026170