Списання нестачі пального за результатами інвентаризації

Згідно з проведеною їнвентаризацією, пальне, якого немає фактично, але яке перебуває на балансі, потрібно списати згідно з актом інвентаризації, підписаним інвентаризаційною комісією, як виявлену нестачу ТМЦ.

Звісно, таке списання відбувається у випадку, коли проведена перевірка документів в бухгалтерії і дійсно встановлено, що первинних документів про використання такого палива немає.

Та не все так просто, адже на усі активи підприємства є певна матеріально-відповідальна особа. Наприклад, у цій ситуації, коли працівник відзвітував про придбання палива і воно було оприбутковано, треба встановити, хто саме відповідав за його зберігання та використання. І вимагати від такої особи якщо не пояснення відсутності документів про використання пального, то відшкодування збитку від нестачі.

Бухоблік

Оскільки пального фактично немає, то маємо вивести його зі складу активів та списати з балансу. Нестачі включаємо в склад інших операційних витрат (п. 20 П(С)БО 16) того періоду, в якому була завершена інвентаризація запасів (п. 3 разд. IV Положения №879). Списуємо за фактичною собівартістю і будемо відображати за Дт рахунком 947 «Нестачі та втрати від псування цінностей» Кт 209 «Паливо».

Якщо керівництво підприємства буде виявляти винну особу в цьому факті, то одночасно зі списанням суми нестачі з балансу, її відображають в Дт субрахунку 072 «Невідшкодовані нестачі і втрати від псування цінностей» до моменту виявлення винної особи. За Кт цього рахунку запис робиться на момент встановлення винної особи, одночасно із проведенням Дт 375 «Розрахунки із відшкодування нанесених збитків» Кт 716 «Відшкодування раніше списаних активів». Відповідно, відшкодування таких збитків буде відображено за Кт рахунку 375 і за Дт рахунку – джерела відшкодування (наприклад, готівкою в касу – Дт 301).

ПДВ-наслідки

При списанні пального, якого не вистачає, «проглядається» не господарське використання, що може бути підставою для нарахування компенсуючого ПЗ  (пп. «г» п. 198.5 ПКУ). Але оскільки пальне було придбано по чеку, ПДВ до податкового кредиту не включався і це було у 2014 році, то підприємство не нараховує компенсуюче зобов'язання з ПДВ.  Оскільки цей обов’язок для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, виникає лише у разі? якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту.

Податок на прибуток

Платникам податку на прибуток (як тим, хто здає декларацію щоквартально, так і тим, хто раз у рік), ніяких коригувань в зв'язку з цим списанням здійснювати не потрібно, оскільки вони не передбачені нормами ПКУ. Таким чином, при формуванні об'єкту оподаткування податком на прибуток щодо списання нестачі керуємося правилами бухобліку.

А в бухобліку, як зазначено вище, фінрезультат зменшується на суму нестачі, яка списана в затрати. Зменшення відбувається в періоді виявлення недостачі та збільшується у тому періоді, коли підприємство встановило винну особу і виникла дебіторська заборгованість із відшкодування нанесених збитків.

І все нібито добре, як би не одне «але», про яке ми говорили тут, описуючи наслідки втрат пального. Справа в тому, що пальне є підакцизним товаром. Більше того, наразі існує система електронного адміністрування, яка відслідковує рух саме пального в Україні.

Якщо підприємство є платником акцизного податку, то залишок пального, придбаного у 2014 році і не списаного досі, воно мало можливість зареєструвати станом на 01.03.2016 р. При списанні пального у 2019 році в такого платника може виникнути податкове зобов’язання з акцизного податку на дату складання відповідного акта (п. 216.2 ПКУ). Проте, якщо буде доведено документально, наприклад, що відбулася крадіжк і контролюючим органам надано необхідні докази цього, акцизний податок щодо такого пального не виникне (пп. «а» п. 216.3 ПКУ). Таким чином, підприємству потрібно буде мати не лише акт інвентаризації та акт на списання пального, а й документ, який підтверджує крадіжку (за яким доведеться звернутися до поліції). 

Зауважимо, що ті суб’єкти господарювання, які не зареєстровані платниками акцизного податку і використовують пальне виключно у своїй діяльності, не повинні реєструватися платниками, щоб списати втрачене пальне.