Списання безнадійної заборгованості покупця за відвантаженим товаром

Що є безнадійною дебіторською заборгованістю?

Відповідно до ст. 605 ЦКУ зобов'язання припиняється внаслідок звільнення (прощення боргу) кредитором боржника від його обов'язків, якщо це не порушує прав третіх осіб щодо майна кредитора.

Згідно зі ст. 257 ЦКУ загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (1095 днів).

Відповідно до п. 4 П(С)БО 10 безнадійна дебіторська заборгованість - це поточна дебіторська заборгованість, щодо якої існує впевненість про її неповернення боржником або за якою минув строк позивної давності.

Своєю чергою, ПКУ містить інше визначення безнадійної дебіторської заборгованості. Це заборгованість, що відповідає одній з ознак, зазначених у пп. 14.1.11 ПКУ. Зокрема, нею є заборгованість за зобов'язаннями, щодо яких минув строк позовної давності.

Як бачимо, визначення безнадійної заборгованості у П(С)БО та ПКУ відрізняються. Оскільки за П(С)БО 10 визнати дебіторську заборгованість безнадійною можна й до перебігу строку позивної давності. Але таке списання не відповідатиме нормам ПКУ. Тобто за ПКУ така заборгованість буде вважатися тільки після спливу строку позивної давності.

Бухоблік

Відповідно до п. 11 П(С)БО 10, у разі недостатності суми нарахованого резерву сумнівних боргів безнадійна дебіторська заборгованість списується з активів на інші операційні витрати. Сума відшкодування раніше списаної безнадійної дебіторської заборгованості включається до складу інших операційних доходів.

Поточна дебіторська заборгованість, щодо якої створення резерву сумнівних боргів не передбачено, у разі визнання її безнадійною списується з балансу з відображенням у складі інших операційних витрат: Дт 944 Кт 361.

Вирішення питання, створювати на певну дебіторську заборгованість резерв сумнівних боргів чи ні, впирається у наявність відповідних підстав і відсутність визначення того, якими вони повинні бути. Тому, на нашу думку, як і раніше, прийняття рішення про створення такого резерву здійснюється підприємством самостійно і на свій розсуд, за наслідками власного аналізу кожної конкретної ситуації. 

Нагадаємо, що згідно з п. 10 П(С)БО 10 нарахування суми резерву сумнівних боргів за звітний період відображається у Звіті про фінансові результати у складі інших операційних витрат.

Про формування та бухоблік резерву сумнівних боргів більш докладно ми писали тут>>

Документальне оформлення полягає в оформленні рішення керівника про визнання безнадійною та списання проблемної заборгованості. Таке рішення оформлюється наказом керівника, і воно приймається на дату спливу строку позовної давності. Додатково може бути оформлена бухгалтерська довідка, у якій будуть наведені всі бухгалтерські записи щодо списання такої заборгованості.

Податок на прибуток

Якщо підприємство коригує фінрезультат на різниці, що передбачені ПКУ (добровільно або при досягненні річного доходу 20 млн грн), воно має звернути увагу на таке:

Про податкові різниці при списанні дебіторської заборгованості податківці надавали роз’яснення неодноразово (наприклад, тут та тут). Зокрема:

• у разі списання дебіторської заборгованості, яка відповідає/не відповідає ознакам, встановленим пп. 14.1.11 ПКУ, щодо якої не створено резерв сумнівних боргів, фінансовий результат до оподаткування згідно з пп. 139.2.1 ПКУ підлягає збільшенню на суму списаної заборгованості;
• зменшення фінансового результату відповідно до пп. 139.2.2 ПКУ здійснюється лише на суму дебіторської заборгованості, яка відповідає ознакам, визначеним пп. 14.1.11 ПКУ, чинним на дату її списання, незалежно від того, чи створено резерв сумнівних боргів за такою заборгованістю.

Проте в коментованій ІПК податківці акцентували увагу ще ось на чому. Сума заборгованості одного платника податків перед іншим платником податків, що не стягнута після закінчення строку позовної давності, вважається безповоротною фінансовою допомогою (пп. 14.1.257 ПКУ). 

Кого саме це стосується, податківці не вказали. Але з визначення безповоротної фіндопомоги виходить, що це стосується, зокрема, постачальника, якщо він відвантажив товар, але оплату так й не отримав.

Своєю чергою, пп. 140.5.10 ПКУ передбачено обов’язок збільшення фінансового результату до оподаткування на суми перерахованої безповоротної допомоги особам, що не є платниками податку на прибуток або платникам податку, які оподатковуються за ставкою 0 відсотків (крім неприбуткових організацій, для яких фінрезультат збільшується за правилами п. 140.5.9 ПКУ).

Таким чином, у разі прощення заборгованості неплатнику податку на прибуток (крім неприбуткових організацій) або платнику податку за 0 ставкою доведеться збільшити фінансовий результат до оподаткування на суму такої прощеної заборгованості.

Радимо  отримати від ДФС індивідуальну податкову консультацію з приводу застосування цієї податкової різниці, за яких обставин її слід застосовувати.

Проте якщо підприємство має річний дохід менше 20 млн грн та скористалося правом на визначення фінрезультату без застосування коригувань на різниці, передбачені ПКУ (пп. 134.1.1 ПКУ), воно взагалі не коригує фінрезультат на суму списаної заборгованості – вона враховується у складі витрат для цілей бухобліку та для цілей оподаткування.

Податкові зобов'язання з ПДВ, що були нараховані при постачанні товару, при списанні заборгованості покупця не коригуються.